1. Людина, яка відрізняється завзятістю, наполегливістю, незламною волею в досягненні мети або в відстоюванні своїх переконань; непохитний, рішучий борець.
2. (заст.) Людина, схильна до завзяття, запалу, запальна, гаряча натура.
завзятець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— засміявся сивоусий завзятець. — Ще спасибі, що ліву, а то б за праву я лаявся здорово, їй-богу!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: іменник (однина) |