яйцевидний (прикметник) — що має форму, подібну до яйця; овальний, з одним кінцем ширшим за інший.
Категорія: Я
-
ядучий
1. (про рослини) Який має властивість викликати отруєння або шкідливо діяти на організм при вживанні всередину; отруйний.
2. (переносно, про слова, погляди тощо) Їдкий, уїдливий, злобний, сповнений неприязні та образи.
-
ядушливість
Ядушливість — властивість за словом ядушний; здатність викликати сильне подразнення, свербіж або запалення шкіри або слизових оболонок при контакті.
Ядушливість — рідкісне вживання у переносному значенні: злісність, їдкість, уїдливість (про слова, висловлювання тощо).
-
ядушливо
1. (про мову, висловлювання) Уїдливо, з їдкістю, з наміром образити чи принизити.
2. (про поведінку, дії) Злісно, із злобою та неприхованою ворожістю.
-
ядушний
Ядушний (від власної назви Ядуш) — стосовний до села Ядуш у Сумській області України, що належить до нього або походить з нього.
-
ядушність
Ядушність — властивість за значенням прикметника «ядушний»; жадібність, ненажерливість, зажерливість.
-
яєчко
1. Зменшувально-пестливе від “яйце” (у всіх значеннях): невелике яйце, яйце невеликого розміру або предмет, що його нагадує формою.
2. (анат.) Парна чоловіча статева залоза, в якій утворюються сперматозоїди та статеві гормони; те саме, що сім’яник.
3. (бот.) Зав’язь насіння у деяких рослин, зокрема у квітці.
-
язиги
1. Назва сарматського кочового племені, що мешкало у I–IV ст. н.е. в районі річки Тиса та середнього Дунаю (на території сучасної Угорщини та Сербії).
2. Узагальнена назва сарматських племен, які в античних джерелах часто протиставлялися роксоланам.