drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Я

  • язично-лицевий

    1. Стосовний до язика та лицевих м’язів, що стосується одночасно язика та лицевої частини голови.

    2. У фонетиці: такий, що утворюється за участю язика та губ (про приголосні звуки, напр. [в], [ф]).

  • язично-лицьовий

    Стосується одночасно язика та лицьової частини голови, зокрема щік, губ, підборіддя.

  • язично-піднебінний

    1. (у фонетиці) такий, що утворюється зближенням або змиканням язика з твердим або м’яким піднебінням (про звуки мови).

    2. (у анатомії) що стосується одночасно язика та піднебіння, розташований між язиком і піднебінням.

  • язичок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “язик” (орган у ротовій порожнині).

    2. Невеликий рухливий відросток м’якого піднебіння в зіві.

    3. Невелика частина предмета, що має видовжену, часто рухливу форму і схожа на язик (наприклад, язичок черевика, язичок замка, язичок ваги).

    4. Частина вуздечки, що з’єднує її з тілом.

    5. Музичний термін: рухливий металевий стрижень у духових інструментах, коливання якого породжує звук.

  • яйкати

    1. (розм.) Вимовляти звук «яй», імітуючи крик качки або гуски.

    2. (перен., розм.) Говорити безглуздо, нісенітниці; базікати.

  • яйкатися

    1. (розм.) Непевно, вагаючись рухатися, пересуватися; плентатися, чвалати.

    2. (перен., розм.) Повільно, без ентузіазму або неохоче виконувати якусь роботу, займатися чимось; ледачувати.

  • яйла

    1. Високогірний плаский або слабопохилий луговий масив у Кримських горах, що використовується як літнє пасовище.

    2. Загальна назва головних гірських хребтів та масивів у Криму (наприклад, Бабуган-яйла, Чатин-яйла, Демерджі-яйла).

  • яйму

    1. (топонім) Річка в Україні, права притока Сіверського Донцю, що протікає територією Ізюмського району Харківської області.

    2. (топонім) Село в Україні, у складі Барвінківської міської громади Ізюмського району Харківської області, розташоване на однойменній річці.

  • яйце

    1. Органічна структура, що утворюється в організмі самиць тварин (птахів, плазунів, комах тощо), яка містить зародок і запас поживних речовин, захищений шкаралупою або оболонкою; запліднена статева клітина тварин.

    2. Кулінарний продукт, який отримують переважно від свійських птахів (курки, качки, гуски, індички), що вживається в їжу.

    3. Біологічна статева клітина (гамета) жіночої особини у тварин і рослин; ооцит.

    4. Предмет овальної або округлої форми, що нагадує за формою яйце (наприклад, шоколадне яйце, яйце-сюрприз).

    5. У переносному значенні — джерело, зародок, початок чого-небудь.

  • яйцебрунька

    Яйцебрунька — власна назва (псевдо) української письменниці та поетеси, відомої в соціальних мережах та літературному середовищі.

    Яйцебрунька — художній псевдонім, під яким публікуються літературні твори (переважно вірші та проза), що часто мають експериментальний, іноді провокаційний характер і обертаються навколо тем сучасності, ідентичності, тілесності та соціальних явищ.