1. Високогірний плаский або слабопохилий луговий масив у Кримських горах, що використовується як літнє пасовище.
2. Загальна назва головних гірських хребтів та масивів у Криму (наприклад, Бабуган-яйла, Чатин-яйла, Демерджі-яйла).
яйла
Буква
Приклади вживання
Минули Бабуган і з ним круги вірлячі, За ними вже різка і росяна яйла — І враз нова краса з’явилась, процвіла: Ліс причарований, як озеро стояче. Поважно гомонить зелена бучинá, Сміються струмені і будиться луна, А битий шлях заліг, мов велетенський полоз. — Бажан Микола, “Карби (зібрка)”
…Тут Лiвадiя, Орiянда, Алупка, тут у старовину генуйська оселя з далекої Iталiї… Пахне тютюном, дурманить тютюном… Тут нащадки лихої татарви, тепер: «шурум-бурум» — спокiйнi, задумливi татари… I гори: Яйла, Чатирдаг, Карабах… Вiдпустки дають у травнi, в червнi i коли вже стиглий виноград. Хая чекала на свiжий виноград i була ввiчлива до Карла Iвановича, рiдко тривожила його з «генералом». — Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
IV Поспiвав виноград — там, на березi моря, де Алупка, Яйла, Чатирдаг, Карабах, де задумливi татари: «шурум-бурум» — нащадки лихої татарви. Останнi днi перед од’їздом. — Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |