drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Я

  • яєчня

    Страва, приготована з яєць, збитих і обсмажених на сковороді, часто з додаванням солі, перцю, молока, ковбаси, овочів або інших інгредієнтів.

  • яєшня

    1. Страва, приготована з яєць, збитих або цілих, обсмажених на сковороді з додаванням жиру, часто з іншими інгредієнтами (ковбасою, цибулею, помідорами тощо).

    2. (переносно, розм.) Безлад, плутанина, сум’яття, хаотична ситуація.

  • яз

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає Харківською областю.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Харківській області.

    3. (заст.) Те саме, що й «язь» — прісноводна риба родини коропових (Leuciscus idus).

  • язва

    1. Хронічне захворювання шлунка або дванадцятипалої кишки, при якому у слизовій оболонці утворюється дефект (рана).

    2. Глибока гнійна рана на поверхні шкіри або слизової оболонки, що погано загоюється.

    3. Переносно: шкідлива, негативна соціальна чи моральна явище, яка руйнує, роз’їдає суспільство, колектив чи особистість.

    4. Розм., заст. Про людину, яка завдає страждань, неприємностей, постійно чіпляється; настирлива й уїдлива особа.

  • язвина

    1. Глибокий провал, улоговина або западина в земній поверхні, часто природного походження.

    2. Глибока рана на тілі людини або тварини; сильний поріз, який важко загоюється.

    3. Переносно: глибокий слід, шрам (фізичний або моральний), завданий чимось болючим або образливим.

  • язикозахисний

    1. Створений або призначений для захисту української мови, спрямований на її збереження, розвиток і вживання в усіх сферах суспільного життя.

    2. Пов’язаний із діяльністю, законами, заходами або рухами, метою яких є захист мови від асиміляції, витіснення та інших загроз.

  • язикозахисник

    1. Особа, яка професійно або громадсько займається захистом української мови, відстоює її чистоту, розвиток і статус, бореться з мовною дискримінацією та запозиченнями.

    2. Учасник або прихильник громадського руху чи організації, що ставить за мету захист прав української мови та її функціонування в усіх сферах суспільного життя.

  • язикоподібний

    1. Схожий на язик за формою, витягнутий та сплощений.

    2. У ботаніці: що має форму довгого, вузького та загостреного листа, подібного до язика (наприклад, про певні рослини або їх частини).

    3. У зоології: що стосується або нагадує язикоподібний орган у тварин (наприклад, у комах).

  • язикоподібність

    1. (анатомія) М’який виступ на нижній поверхні мозочка (між довгастим мозком і мозочком), що за формою нагадує язик.

    2. (біологія, заст.) Властивість або стан, коли орган, частина тіла чи утвір має форму, подібну до людського язика.

  • язикотримач

    1. Той, хто тримає язик за зубами, не розголошує таємниць, зберігає мовчання.

    2. Застаріла назва для пристрою або предмета, який утримує язик під час медичних обстежень ротової порожнини або горла.