Значення
-
(анатомія) М’який виступ на нижній поверхні мозочка (між довгастим мозком і мозочком), що за формою нагадує язик.
-
(біологія, заст.) Властивість або стан, коли орган, частина тіла чи утвір має форму, подібну до людського язика.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. язикоподібність, р. язикоподібності, д. язикоподібності, з. язикоподібність, о. язикоподібністю, м. язикоподібності, к. язикоподібносте