Категорія: У

Узукапія — власна назва роду рослин родини айстрових (Asteraceae), поширеного в Південній Африці, представники якого мають сухі лускоподібні листки та квіткові голови, схожі на шишки.

Узундара — власна назва стародавнього міста, заснованого в епоху еллінізму (кінець IV — початок III ст. до н.е.) на території сучасного південного Узбекистану (Бактрія), відомого як один із важливих адміністративних та військових центрів Греко-Бактрійського царства.

Узундара — власна назва сучасної археологічної пам’ятки (городища та фортеці), розташованої в Байсунському районі Сурхандар’їнської області Узбекистану, де з 2013 року ведуться систематичні розкопки, що відкрили укріплення з вежами, житлові квартали та численні артефакти елліністичного періоду.

Узундара — власна назва фортеці, спорудженої на високому пагорбі для контролю над водою, землями та торговими шляхами в стратегічно важливому районі, яка існувала протягом кількох століть і була покинута, ймовірно, у II ст. до н.е.

Узун-кюй — традиційна музична форма в карачаєво-балкарській та казахській культурі, повільна, лірична інструментальна п’єса (кюй) епічного або медитативного характеру, що відрізняється розгорнутою, довгою (узун) мелодійною лінією.

Узун-кюй — у кримськотатарській музичній традиції — жанр народної пісні з розвинутою, довгою мелодією та ліричним, часто сумним змістом.

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

2. (діал., заст.) Те саме, що узяття; дія за значенням узяти або результат такої дії — отримання, заволодіння чимось, захоплення.

1. Історична подія, пов’язана з облогою та захопленням турецької фортеці Азов російськими військами на чолі з Петром I у 1696 році; часто вживається у виразах “Азовське узяття” або “Узяття Азова”.

2. (заст.) Дія за значенням дієслова “узяти“; взяття, захоплення, заволодіння чимось (наприклад, фортецею, містом).

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.