Категорія: У

1. Робити більш точним, детальним або визначеним; уточнювати, конкретизувати.

2. Виправляти, доповнювати або змінювати щось сказане чи написане, щоб зробити це більш правильним або відповідним до дійсності.

3. З’ясовувати, вивідувати точніші відомості, деталі щодо чогось.

1. Ставати більш точним, конкретним, детальним; визначатися чіткіше.

2. Отримувати уточнення, додаткові роз’яснення щодо чогось; з’ясовуватися більш повно.

3. (у граматиці) Про член речення: розкривати, конкретизувати зміст іншого члена речення, звужуючи або розширюючи його обсяг.

1. (рідк.) Влучати, потрапляти в ціль, влучно вдаряти в щось.

2. (перен., заст.) Влучати, вгадувати, правильно розуміти щось або знаходити вірний вихід із ситуації.

1. (рідк.) Потрапляти кудись, опинятися в певному місці, стані або становищі.

2. (перен.) Влучати, точно потрапляти в ціль або знаходити правильний вихід, рішення.

1. Позбутися чогось, втратити, залишитися без чогось, що раніше було у власності чи користуванні.

2. Втратити якість, властивість, стан або можливість; перестати мати, відчувати щось.

3. Зазнати втрати когось через смерть.

4. Допуститися втрати, зменшення чогось у кількості, обсязі, вартості тощо.

Зникнути, пропасти безвісти, перестати існувати або бути поміченим.

Втратитися, загубитися (про предмет або явище).

Перен. Втратити чіткість, виразність, стати менш помітним (про риси, якості тощо).