Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • уготувати

    1. Приготувати, зробити готовим до вживання, використання або до якоїсь дії; підготувати.

    2. (у кулінарії) Приготувати їжу, страву шляхом теплової або іншої обробки продуктів.

    3. (переносно) Підготувати, організувати щось, створити необхідні умови для здійснення чогось.

  • уготуватися

    1. Привести себе у стан готовності до чого-небудь, зробити необхідні приготування, підготуватися.

    2. (рідше) Приготувати їжу для себе, заготовити собі їжу.

  • угощання

    Угощання — дія за значенням угощати; пригощання, частування.

    Угощання — їжа та напої, що їх подають гостям; те саме, що пригощання.

  • угощати

    1. Запрошувати когось на їжу чи напій, пропонувати скуштувати щось смачне, пригощати.

    2. Частувати когось, робити приємність ласощами, вином тощо.

    3. Перен. Завдавати комусь чогось неприємного (наприклад, ударів, образ, докорів).

  • угощатися

    1. Приймати їжу чи напої, які запропонував господар або супутник; їсти, пити за чиїмсь запрошенням.

    2. (перен., розм.) Зазнавати чогось неприємного, отримувати у відповідь на щось (наприклад, лайку, погрози, удар).

  • угощення

    1. Дія за значенням дієслова “угощати” — запрошення на їжу чи пиття, пригощання когось чимось.

    2. Їжа та напої, якими пригощають гостей; те, що подано для задоволення апетиту під час зустрічі, свята тощо.

  • уграндит

    Уграндит — власна назва рідкісного мінералу, водного фосфату урану та кальцію, який кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь угорського геолога Андраша Уграді.

  • угребти

    1. Діалектний варіант дієслова «угребати» — набрати, зібрати щось сипуче (наприклад, зерно, пісок) рукою або знаряддям, згрібаючи до купи або в ємність.

    2. Переносно — отримати, придбати для себе якусь користь, вигоду, часто з відтінком егоїзму або привласнення.

  • угребтися

    1. (розм.) З великими зусиллями, наполегливо влаштуватися десь, дістати якесь місце, посаду тощо.

    2. (розм.) Забратися, влізти кудись (часто в обмежений простір), зазвичай з труднощами або незручно.

  • угри

    1. Застаріла назва угорців — народу, що становить основне населення Угорщини.

    2. Застаріла назва мадярів — фіно-угорського народу, який у IX столітті оселився на території сучасної Угорщини.

    3. (у множині, з великої літери) Назва двох споріднених народів — хантів (остяків) та мансі (вогулів), що живуть у Західному Сибіру та належать до фіно-угорської групи уральської мовної родини.