1. (про людину) Який має горбату спину, зігнутий, сутулий.
2. (переносно, про предмети) Вигнутий, опуклий, має форму, що нагадує горб.
Словник Української Мови
1. (про людину) Який має горбату спину, зігнутий, сутулий.
2. (переносно, про предмети) Вигнутий, опуклий, має форму, що нагадує горб.
1. Різко піднятися, зігнувшись, з лежачого положення; швидко сісти або встати, згорнувшись.
2. Зігнутися, згорбитися, набути горбатої постави; згорнутися, зігнувшись.
3. (перен., розм.) Насупитися, нахмуритися; засмутитися, згорнутися від неприємностей.
1. Дія за значенням дієслова “угороджувати” — надання чому-небудь охайного, привабливого вигляду; упорядкування, прикрашання (наприклад, території, садиби).
2. Результат такої дії; те, що служить для упорядкування чи прикраси (наприклад, зелені насадження, архітектурні елементи).
1. Завчасно приготуватися до чого-небудь, зробити необхідні приготування.
2. (У пасивному стані) Бути призначеним, приготованим для когось або чогось (часто про долю, майбутнє).
1. Який підготовлений, приготований для певної мети або використання; заздалегідь припасований.
2. Який призначений, призначається комусь або для чогось (переважно про долю, майбутнє).
Уготовляння — дія за значенням дієслова уготовляти; підготовка, приготування, заготовляння чогось.
1. (також уготовити) Робити щось готовим до використання, приготувати, заготовити.
2. (переносно) Приводити до певного стану, готувати (наприклад, про події).
3. (застаріле) Пристосовувати, облаштовувати.
1. Старомовне та книжне дієслово, що означає готуватися, приготуватися до чогось, робити необхідні приготування для майбутньої дії або події.
2. У переносному значенні — налаштовуватися психологічно, внутрішньо підготовлюватися до чогось (наприклад, до важкої розмови, випробування).
1. Дія за значенням дієслова “уготувати“; підготовка, приготування чогось для певної мети.
2. (заст.) Те, що приготувано, заготовлено; запас, провізія.