Словник Української Мови
1. Зоологічна родина неотруйних змій (Boidae), що мешкають переважно в тропічних та субтропічних регіонах і характеризуються потужним тілом, звичаєм убивати здобич удушенням (наприклад, удави, анаконди, пітони).
2. Застаріла систематична назва підродини справжніх удавів (Boinae) у складі родини удавових.
1. На значній відстані, далеко від чогось або когось; у віддаленому місці.
2. У знач. присудкового слова: знаходиться, перебуває на віддалі, далеко.
1. На значній відстані, далеко від чогось або когось; у віддаленні.
2. У переносному значенні: у відриві від реальності, у сфері абстрактних уявлень або мрій.
1. Ставати спокійним, затихнути, припинити шум, рух, хвилювання; заспокоюватися.
2. Зменшувати свою інтенсивність, силу (про явища природи, звуки тощо); стихати, вщухати.
3. Припиняти бурхливі прояви почуттів, емоцій; приходити до стану душевного спокою.
1. Протиправне заволодіння транспортним засобом (автомобілем, літаком, судном тощо) з метою його викрадення або тимчасового використання.
2. Дія за значенням дієслова «угонити»; насильницьке або шляхом обману примушення до переміщення, вивезення кудись (про людей або тварин).
3. Розм. Процес дуже швидкого руху, прискорення; розгін.
1. (діал.) Насильно, проти волі когось змусити йти кудись, погнати; примусити до втечі.
2. (діал.) Швидко йти, бігти кудись; поспішати, мчати.
3. (діал., про тварин) Загнати, наздогнати й схопити під час полювання або переслідування.
угонитися — діал. (від “гонити”) — намагатися наздогнати когось або щось; бігти, їхати слідом з метою наздогнання.
1. Угоноба — власна назва села в Україні, що існувало до середини ХХ століття на території сучасної Львівської області (тоді — Перемишльська земля, Королівство Галичини та Володимирії).
2. Угоноба — історична назва невеликої річки, притоки Сяну, що протікала поблизу однойменного села на території сучасної Польщі (нині часто згадується в джерелах як Ugornoba або Ugornobka).