Категорія: У

Фахівець з гідрометеорології, який займається науковими дослідженнями в галузі процесів, що відбуваються в гідросфері та атмосфері Землі, їх взаємодії та впливу на господарську діяльність людини.

Учений, який володіє фундаментальними знаннями в різних галузях науки, здатний до комплексного, системного аналізу явищ і часто є автором енциклопедичних праць або універсальних теорій.

Історично — представник епохи Просвітництва, який прагнув до всебічного охоплення та систематизації всіх накопичених знань, втілюючи ідеал універсальної освіченості (наприклад, Дідро, Вольтер, Ломоносов).

Фахівець у галузі нейрохімії — науки, що вивчає молекулярні та біохімічні механізми роботи нервової системи, зокрема обмін речовин у нервових клітинах, властивості нейромедіаторів та нейромодуляторів.

Фахівець з вищою освітою, який займається науковими дослідженнями в галузі радіології — науки про іонізуючі випромінювання та їх застосування в медицині, промисловості та інших сферах.

Медичний науковець, спеціалізація якого охоплює вивчення діагностичних та лікувальних методів, що використовують рентгенівське, гамма- та інші види випромінювань (наприклад, у рентгенології, радіонуклідній діагностиці, променевій терапії).

Фахівець з сейсмології, науковець, який вивчає природу, причини та наслідки землетрусів, а також поширення сейсмічних хвиль у надрах Землі.

1. Період навчання ремеслу, професії або мистецтва під керівництвом майстра, а також перебування в статусі учня; учнівство.

2. Сукупність учнів, послідовників певного вчення, школи, напряму в науці, мистецтві тощо; також їхня діяльність.

3. Застаріле: набуття знань, навчання; освіта.

1. Жіноча особа, яка навчається у школі, професійно-технічному, вищому чи іншому навчальному закладі; школярка, студентка.

2. Жінка або дівчина, яка перебуває під керівництвом когось у процесі навчання певній майстерності, професії, мистецтву; послідовниця, вихованка.

3. Заст. Послушниця в монастирі.

1. Властивість бути вченим; наявність глибоких, ґрунтовних знань у певній галузі; ерудиція.

2. Сукупність знань, здобутих у результаті навчання та самоосвіти; освіченість.

3. Застаріле: навчання, процес здобуття знань.

1. Система поглядів, ідей, концепцій, що викладає певне розуміння явищ природи, суспільства, мислення; доктрина, теорія.

2. Сукупність знань, що викладаються в навчальних закладах; процес набуття цих знань, навчання.

3. Релігійна доктрина, система вірувань, принципів і правил життя, що проповідується якоюсь церквою, релігійною групою або проповідником.

4. Настанови, повчання морально-етичного чи практичного характеру, що даються кимсь.