1. Властивість бути вченим; наявність глибоких, ґрунтовних знань у певній галузі; ерудиція.
2. Сукупність знань, здобутих у результаті навчання та самоосвіти; освіченість.
3. Застаріле: навчання, процес здобуття знань.
ученість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |