Значення
-
Властивість бути вченим; наявність глибоких, ґрунтовних знань у певній галузі; ерудиція.
-
Сукупність знань, здобутих у результаті навчання та самоосвіти; освіченість.
-
Застаріле: навчання, процес здобуття знань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ученість, р. ученості, д. ученості, з. ученість, о. ученістю, м. ученості, к. ученосте