Устидатися — відчувати сором, стид, збентеження через власні вчинки, слова або якості; соромитися когось або чогось.
Устидатися — застаріла форма дієслова «соромитися», що вживалася для вираження почуття стиду або збентеження.
Категорія: У
-
устиджати
Устиджа́ти — діалектне дієслово, що означає “стиджати”, “стискати”, “здавлювати”, “обтискати” (наприклад, про тісний одяг).
Устиджа́ти — у західних говірках також може означати “закривати”, “затуляти”, “затикати” (якийсь отвір).
-
устиджатися
Устиджа́тися — діалектний варіант дієслова «сти́джатися», що означає соромитися, відчувати сором, боятися зробити щось через почуття сорому.
-
устидливий
Який легко соромиться, відчуває сором; соромливий, сором’язливий.
-
устидливість
Устидливість — властивість за значенням прикметника “устидливий“; сором’язливість, несміливість, яка проявляється в поведінці, мові або зовнішньому вигляді людини.
-
устидно
1. (від дієслова “устити”) у значенні “застити, затвердіти, втратити рухливість від холоду або внаслідок оніміння”.
2. (переносно) про людину: завмерти, заніміти від сильного емоційного збудження (переляку, здивування, сорому тощо).
-
устилати
1. Покривати поверхню чимось, розкладаючи, розстилаючи щось по ній; вистилати.
2. Розміщувати, класти щось всередині чогось для захисту, тепла, м’якості або прикраси.
3. (переносно) Щільно покривати собою якусь площу або поверхню (про рослини, предмети тощо).
-
устилатися
1. Покриватися чимось, розстилатися по поверхні (про матеріал, тканину, рослинність тощо).
2. Розташовуватися, лягати на якійсь поверхні, заповнюючи її (часто про багато людей або предметів).
-
устим
Устим — чоловіче особове ім’я, українська народна форма канонічного імені Євстихій (від грец. Εὐστάθιος — «стійкий, міцний»).
Устим — історична назва селища міського типу Якимівка у Запорізькій області, що використовувалася до 1945 року.
-
устимівна
Устимівна — жіноче ім’я, українська народна форма церковного імені Євстимія (від грецького Εὐθυμία — «доброзичливість, добродушність»).