Категорія: У

  • устаткування

    Супкупність пристроїв, механізмів, інструментів та інших технічних засобів, необхідних для виконання певних робіт, функціонування підприємства, організації процесу тощо.

    Обладнання, пристосування, оснащення чого-небудь (приміщення, цеху, лабораторії тощо).

  • устаткувати

    1. Обладнати, оснастити чим-небудь, забезпечити необхідним технічним оснащенням, пристроями або меблями для певної діяльності чи функціонування.

    2. Розташувати, встановити обладнання, меблі тощо в певному місці, надаючи приміщенню або простору завершеного, готового до використання вигляду.

    3. (У переносному значенні) Надати кому-небудь необхідні знання, навички, моральні якості для певної діяльності; підготувати, зробити здатним до чого-небудь.

  • устаткуватися

    Отримати, набути необхідного устаткування, технічного оснащення для якоїсь діяльності.

    Обладнатися, оснаститися чим-небудь, забезпечити себе потрібними пристроями, механізмами, інструментами.

  • усташ

    усташ — член хорватської націоналістичної організації Усташ — хорватська революційна організація (Ustaša — Hrvatski revolucionarni pokret), що діяла у 1929–1945 роках та керувала маріонетковою державою під час Другої світової війни, відома проведенням політики геноциду сербів, євреїв та ромів.

    усташ — прибічник радикального хорватського націоналізму, ідеології та практик, пов’язаних із діяльністю усташів.

  • устежити

    1. (рідко) Установити, визначити стежку, шлях або напрям руху когось, чогось; простежити.

    2. (переносно) Встановити, з’ясувати послідовність подій, причинно-наслідковий зв’язок явищ; простежити генезу, розвиток чогось.

  • устежитися

    1. (діал.) Зібратися, накопичитися у великій кількості (про щось сипке, рідке або безліч дрібних предметів).

    2. (перен., діал.) Зібратися гуртом, натовпитися (про людей, тварин).

  • устеклий

    1. (про час) такий, що пройшов, минув, завершився; минулий, колишній.

    2. (заст.) такий, що втік, утікач.

  • устеклість

    Устеклість — властивість за значенням прикметника “устеклий“; стан, коли щось устекло, витекло назовні.

    Устеклість — кількість чого-небудь, що устекло; об’єм рідини або сипкої речовини, що витекла.

  • устекло

    Устекло — застарілий прислівник, що означає: утекло, витекло, вилилося (про рідину).

  • усовістити

    1. Переконати когось у чомусь, довести щось комусь, спонукати до визнання чогось.

    2. (застаріле) Повідомити, оголосити, довести до відома.