1. Встромляти, втикати щось у щось, вставляти з силою або глибоко.
2. Розміщувати, ставити когось або щось у певне місце, часто незручне або тісне.
3. (переносно) Вставляти (слова, фрази) у мовлення чи текст.
Словник Української
1. Встромляти, втикати щось у щось, вставляти з силою або глибоко.
2. Розміщувати, ставити когось або щось у певне місце, часто незручне або тісне.
3. (переносно) Вставляти (слова, фрази) у мовлення чи текст.
1. Встромлятися, встромлюватися; встромляти щось у щось, встромлювати щось у щось.
2. Розм. Влаштовуватися, вміщатися кудись, часто з труднощами або незручно.
Устромляння — дія за значенням дієслова «устромляти», тобто встромляння, втика́ння, вставлення чогось у щось, закріплення предмета в певному положенні шляхом уведення його кінця в отвір або глибоку щілину.
Устромляння — результат такої дії; стан предмета, що був устромлений (встромлений).
1. Встромляти, втикати щось гостре а� загострене в щось; всаджувати.
2. Розміщувати, вставляти щось кудись, часто з зусиллям або так, щоб предмет міцно тримався.
3. Перен. Поміщати когось або щось у незручне, скрутне або невідповідне становище.
1. Різко, з силою встромляти, встромлювати щось у щось; встромлятися, встромлюватися.
2. Розм. Втикатися, встромлятися (про предмети з гострим кінцем).
3. Розм. Влазити, встромлятися кудись (про людину або тварину).
1. (від дієслова “устрочити“) такий, що був підготовлений, організований або влаштований для певної мети; налагоджений, упорядкований.
2. (заст., від дієслова “устрочити” у значенні “пристосувати, припасувати”) такий, що був пристосований, припасований або підігнаний до чогось.
1. (діал.) Приготувати, пристосувати щось для певної мети; влаштувати, обладнати.
2. (діал.) Організувати, налагодити якийсь процес або діяльність; влаштувати.
3. (діал., рідк.) Влаштувати когось на роботу або на проживання; прилаштувати.
1. (діал.) Влаштуватися, пристосуватися до нових умов життя, знайти собі місце, заняття.
2. (діал.) Оселитися, облаштуватися на певному місці для проживання.
1. Обтесати, обробити струганням, надаючи предмету потрібної форми або гладкості.
2. Зістругати, зрізати стружку з поверхні чогось.
3. Розм. Швидко написати, накреслити щось (зазвичай неакуратно або поверхнево).
1. (розм.) Намагатися втекти, ухилитися від когось або чогось, уникаючи зустрічі, відповідальності або небезпеки; зникнути, сховатися.
2. (перен., розм.) Різко зменшитися, скоротитися (про кількість, обсяг чогось).