Словник Української
1. Властивість за значенням дієслова “уціліти“; здатність зберегтися, не зазнати руйнування, знищення або загибелі.
2. Стан того, що вціліло; факт існування після катастрофи, лиха, небезпеки.
3. У техніці, біології тощо — стійкість, резистентність до шкідливих впливів, здатність функціонувати в екстремальних умовах.
Залишитися в живих, не загинути під час небезпеки, катастрофи, війни тощо.
Зберегтися, не знищитися, не зазнати руйнування або пошкодження (про предмети, споруди, майно тощо).
Перен. Зберегтися, не зникнути (про явища, звичаї, почуття тощо).
Уцілітися — дієслово, що означає зберегтися, залишитися неушкодженим або живим після якоїсь небезпеки, лиха, руйнування або масової загибелі.
1. (діал.) У повному обсязі, без втрат, цілком, повністю.
2. (діал.) Безперервно, увесь час, постійно.
1. (застаріле, поетичне) Ніжно поцілувати когось або щось, вкрити поцілунками.
2. (переносне значення, рідковживане) Легко торкнутися чогось, обійняти (про світло, повітря тощо).
1. (заст., рідк.) Поцілувати когось, торкнутися губами чи обличчям у знак привітання, любові, поваги; обмінятися поцілунками з кимось.
2. (перен., заст.) Зіткнутися, торкнутися чогось, наблизитися впритул до чогось (наприклад, про предмети).
1. Залишатися в живих, не гинути під час небезпеки, катастрофи, війни тощо; виживати.
2. Зберігатися, не руйнуватися, не гинути (про предмети, споруди, майно).
3. Перен. Зберігатися, не зникати (про почуття, звички, традиції).
1. (розм.) Зберігатися, залишатися цілим, неушкодженим після якогось руйнівного впливу, небезпеки, події; виживати.
2. (перен., розм.) Зуміти зберегти щось (наприклад, майно, гроші, сили) у складних обставинах; залишитися при чомусь.
Уцінення — процес встановлення ціни на товар, послугу або актив; дія за значенням дієслова “уцінити”.
Уцінення — результат оцінювання вартості чого-небудь; визначена, встановлена ціна або вартість.
Уцінення (переносно) — оцінка, розуміння справжньої суті, значення чи цінності когось або чогось (наприклад, уцінення таланту).