Категорія: У

  • улежуватися

    1. Довго лежати, перебувати в лежачому положенні, часто через хворобу, лінощі або інші причини.

    2. (перен.) Довго перебувати в стані бездіяльності, пасивності, застою; залежатися.

    3. (розм.) Пролежати певний час, щоб набути потрібних властивостей (про продукти, матеріали тощо); вилежатися.

  • улексин

    Улексин — власна назва лікарського препарату на основі рекомбінантного людського інсуліноподібного фактора росту-1 (rhIGF-1), який застосовується для лікування деяких порушень росту у дітей.

    Улексин — власна назва білкової речовини, виділеної з рослини Ulex europaeus, що має властивість аглютинувати еритроцити певних груп крові та використовується в лабораторних дослідженнях.

  • улексит

    Улексит — мінерал класу боратів, гідратований борат кальцію та натрію (NaCaB₅O₉·8H₂O), що утворює тонковолокнисті або суцільні агрегати, відомі своєю здатністю передавати зображення через поверхню (ефект “кошачого ока”).

    Улексит — рідкісний колекційний мінерал, який також використовується як руда для отримання бору, у хімічній промисловості та для виготовлення оптичних волокон.

  • улем

    Улем — колективна назва мусульманських богословів і правознавців, які здобули ґрунтовну освіту в галузі ісламських наук (фікх, хадис, тафсір тощо) і визнані авторитетами в релігійно-правових питаннях; вчені, що становлять інтелектуальну еліту ісламського світу.

    Улем — у широкому значенні — вся сукупність освічених людей, релігійних учених у мусульманській спільноті (уммі).

  • улеми

    Улеми — збірна назва вчених богословів і правознавців в ісламі, які здобули ґрунтовну освіту в релігійних науках і мають право самостійно тлумачити релігійні тексти та приймати рішення з питань віри та шаріату.

  • улесливий

    Який намагається здобути чиюсь прихильність, користуючись лестощами, угоджуванням; що виражає лестощі, підлабузництво.

  • улесливість

    Улесливість — властивість за значенням прикметника “улесливий“; поведінка, що виражається в надмірній ввічливості, угодливості, підлабузництві з корисливою метою.

  • улесливо

    1. Улесливо — прислівник, що означає дію, виконану з лестощами, підлесливо, з прагненням улестити, догодити комусь.

    2. Улесливо — також може означати манеру поведінки або висловлювання, що виражає надмірну ввічливість, угодливість, часто нещиру, з метою здобуття прихильності.

  • улестити

    1. Лестиво, прихильно вплинути на когось, намагаючись здобути чиюсь прихильність, розраховуючи на користь для себе; умовити лестощами.

    2. (переносно) Задовольнити чиїсь амбіції, почуття власної гідності; підлесливо похвалити.

  • улеститися

    1. Дієслово, що означає набувати лестощами чи підлесливою поведінкою чиїхось прихильності, довіри, розташування; уміститися, втертися в довіру.

    2. (У переносному значенні) Про щось приємне, бажане: з’явитися, настати, наступити (про сон, спокій, настрій тощо).