Категорія: У

  • уходництво

    Уходництво — історичний термін, що означає масове переселення українських селян з Правобережної України на вільні землі Південної України (у Степову Україну та на Кубань) у другій половині XVIII — першій половині XIX століття, спричинене посиленням кріпосного гноблення.

    Уходництво — дія за значенням слова «уходник»; перебування в уходниках, заробітчанство, відхідництво (застаріле).

  • ухожий

    1. (Про людину) такий, що має приємну, привабливу зовнішність; гарний, вродливий.

    2. (Заст. та діал.) такий, що перебуває у доброму стані, здорові; квітучий, сильний (про людину або тварину).

    3. (Діал.) придатний, зручний для чогось; сприятливий.

  • ухолза

    Ухолза — власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • уцитькуватися

    Уцитькуватися — увійти в роль Цитька, персонажа серіалу «Свати», наслідуючи його манеру поведінки, мовлення або ставлення до ситуацій; поводитися наївно, довірливо та простодушно, як це робить Цитько.

  • уцідити

    1. Дієслово, що означає процес відокремлення рідини від гущі або осаду шляхом її повільного проціджування крізь дрібні отвори або пористу поверхню.

    2. У переносному значенні — отримати, дістати щось із труднощами, в невеликій кількості або після тривалих зусиль (наприклад, про інформацію, гроші, визнання).

  • уцідитися

    1. (розм.) Проникнути, просочуватися крізь щілину або вузький отвір; витекти невеликою кількістю, краплями.

    2. (перен., розм.) Непомітно з’явитися, прокрастися кудись або виявитися, стати відомим (про почуття, інформацію тощо).

  • уцілений

    1. Який зазнав уцілення, тобто зменшення, скорочення чи зменшення вартості, ціни, кількості, обсягу тощо.

    2. Який став менш цінним, менш значущим або втратив частину своєї сили, інтенсивності.

  • уцілити

    1. Влучити в ціль, потрапити в намічений об’єкт (найчастіше при стрільбі, киданні).

    2. Переносно: точно вгадати, правильно передбачити щось або влучно висловити думку.

  • уцілитися

    1. Влучити в ціль, потрапити в намічений об’єкт (про постріл, удар тощо).

    2. Переносно: досягти мети, отримати бажаний результат; вдатися.

  • уцілілий

    1. Який залишився живим, неушкодженим або зберігся після руйнування, катастрофи, небезпеки тощо.

    2. Який зберігся, дійшов до нашого часу з минулих епох (про предмети, споруди, документи тощо).