1. (діал.) Те саме, що шкода — збиток, втрата, пошкодження.
2. (діал., заст.) Те саме, що шкода — почуття жалю, сумніву, розкаяння.
Категорія: У
-
ушкоджений
1. Який зазнав ушкодження, пошкодження; зламаний, понівечений, деформований.
2. Про людину: який має тілесні пошкодження, травми; травмований.
3. Переносно: морально чи психологічно травмований, з пошкодженою психікою внаслідок сильного пережиття.
-
ушкодження
1. Дія за значенням дієслова “ушкодити“; заподіяння шкоди, пошкодження чогось, порушення цілісності або функціональності.
2. Результат такої дії; пошкоджене місце, дефект, поломка, травма або збиток, що виникли внаслідок зовнішнього впливу.
-
ушкоджуваний
1. Такий, що може бути пошкоджений або зіпсований; схильний до ушкоджень.
2. У техніці, матеріалознавстві: об’єкт, елемент або матеріал, властивості якого можуть погіршуватися під впливом зовнішніх факторів (наприклад, механічних, хімічних, температурних).
-
ушкоджування
Дія за значенням дієслова «ушкоджувати» — завдання шкоди, пошкодження чомусь, порушення цілісності або функціональності.
Результат такої дії; пошкодження, дефект, поломка, травма.
-
ушкоджувати
Завдавати шкоди, пошкодження чомусь; псувати, руйнувати, калічити.
Причиняти збитки, матеріальну або моральну шкоду комусь, чомусь.
Негативно впливати на стан, функціонування або розвиток чогось (наприклад, здоров’я, репутації).
-
ушкоджуватися
1. Зазнавати пошкодження, руйнування або деформації; ставати менш придатним для використання через зовнішній вплив, знос або аварію.
2. Отримувати фізичну травму, калічитися (про живий організм).
3. Перен. Зазнавати моральної, психологічної або матеріальної шкоди; погіршувати свій стан, становище.
-
ушкодити
1. Завдати шкоди, збитків, пошкодити щось, зробити гіршим; нашкодити.
2. (у медичному контексті) Завдати травми, поранення, каліцтва; поранити.
3. (переносно) Діями або словами завдати моральної шкоди, образи, принизити гідність.
-
ушкодитися
ушкодитися — зазнати пошкодження, отримати ушкодження, пошкодитися.
-
ушнурувати
Ушнурувати — затягувати, зав’язувати, закріпляти щось за допомогою шнура або мотузки; обв’язувати шнуром.