drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • утрамбування

    Процес дії за значенням дієслова “утрамбувати” — ущільнення, здавлювання чогось шляхом трамбування.

    Результат такої дії — ущільнений стан чогось, набита, стиснута маса.

  • утрамбувати

    1. Щільно укласти, ущільнити що-небудь, насипане або накладене, шляхом трамбування, утоптування або іншого механічного впливу.

    2. (переносно) Нав’язати комусь щось (думку, ідею, правило) шляхом наполегливого та систематичного повторення або тиску.

  • утрамбуватися

    1. (про матеріал, ґрунт тощо) Стати ущільненим, збитим, твердим внаслідок трамбування; утоптатися.

    2. (переносно, розмовне) Щільно розміститися, вміститися в обмеженому просторі (про людей або речі).

  • утрапити

    1. Влучити, потрапити в щось, завдати удару в ціль (заст., рідко).

    2. (У значенні, близькому до “втрапити”) Потрапити кудись, опинитися в якомусь місці чи ситуації (діал., заст.).

  • утрапитися

    1. (розм.) Влучити, потрапити кудись, у щось; опинитися в певному місці або стані, часто випадково або невдало.

    2. (перен., рідк.) Знайти правильний шлях, рішення; вгадати, здогадатися.

  • утриманка

    1. Жінка, яка перебуває на утриманні когось, зазвичай чоловіка, з яким не перебуває в офіційному шлюбі; коханка, яку утримує заможний чоловік.

    2. Застаріле: жінка або дівчина, яка знаходиться на повному утриманні когось (наприклад, родичів, опікуна), не маючи власного доходу.

  • утримання

    1. Дія за значенням дієслова утримувати; забезпечення когось коштами для прожиття, матеріальне забезпечення.

    2. Сума грошей, що витрачається на чиєсь прожиття, харчування та інші потреби; утримок.

    3. Утримання в’язнів, арештованих тощо; перебування під вартою, в місці позбавлення волі.

    4. Утримання приміщень, будівель, обладнання; стан, технічне обслуговування та підтримання в належному порядку.

    5. У логіці та філософії: утримання від судження, відмова від категоричного висловлювання через недостатність підстав; епоха.

  • утриманство

    1. Система забезпечення утримання (грошима, продуктами тощо) когось, зокрема установа, організація або особа, що забезпечує когось коштами для існування.

    2. Стан, становище людини, яка перебуває на чиємусь утриманні, тобто живе за рахунок іншої особи або установи.

    3. (заст.) Утримання, збереження чогось у певному стані; догляд, опіка.

  • утриманський

    1. Стосовний до села Утриманка (колишня назва села Урицьке) на Херсонщині, пов’язаний із ним.

    2. Стосовний до села Утриманка (колишня назва села Новомиколаївка) на Запоріжжі, пов’язаний із ним.

  • утримати

    1. Тримаючи, не випустити з рук, не дати впасти, зрушити з місця.

    2. Не дати комусь, чомусь піти, вийти, відійти; затримати, зупинити.

    3. Не виявити, не показати якогось почуття, ставлення; стримати себе.

    4. Зберегти за собою, не втратити (посаду, місце, територію тощо).

    5. Витрачаючи кошти, забезпечувати чиєсь утримання, проживання; годувати, забезпечувати.

    6. Утримуючи від чогось, не дати зробити щось; стримати, зупинити.

    7. Захопивши, підпорядкувавши собі, зберегти у своїй владі, під своїм контролем.

    8. Утримуючи від чогось, не дати зробити щось; стримати, зупинити.