Категорія: У

Ухильництво — навмисне ухилення від виконання обов’язків, служби, роботи або від відповідальності; уникання чогось.

Ухильництво — поведінка, спрямована на ухилення від чого-небудь (наприклад, від сплати податків, від служби в армії тощо).

Ухильниця — жіноча форма до іменника “ухильник“; жінка, яка навмисно ухиляється від виконання обов’язків, обходження закону або уникнення чого-небудь.

Ухильниця — жінка або дівчина, яка залишає місце проживання (наприклад, окуповану територію) нелегально, таємними шляхами, щоб уникнути переслідувань, мобілізації тощо (розм.).

1. Властивість або якість того, що є ухильним, тобто має нахил, похиле положення; похилість, схильність.

2. (переносне значення) Схильність до чогось, тенденція; упередженість, пристрасність.

3. (у техніці, геодезії) Відхилення від вертикальної або горизонтальної площини; кут нахилу.

1. Дія за значенням дієслова “ухиляти(ся)”; навмисне уникнення чого-небудь, відхід від чогось, відмова від виконання обов’язків, зобов’язань (наприклад, від служби в армії, від сплати податків).

2. Відхилення від правильного напрямку, заданої траєкторії, норми або основної думки; відступ.

3. У техніці — кутове або лінійне зміщення деталі, елемента конструкції від основного положення.

Ухилянт — особа, яка навмисно уникає виконання громадських, державних або військових обов’язків, зокрема служби в армії, сплати податків тощо.

Ухилянт — той, хто уникає чого-небудь, ухиляється від чогось (наприклад, від відповідальності, небезпеки, розмови).