Значення
-
Властивість або якість творів мистецтва, архітектури чи літератури, що демонструють надмірно ускладнені, гіпертрофовані риси бароко, доводячи його характерні ознаки (наприклад, динамізм, театральність, витонченість форм) до крайності або до абсурду.
-
У мистецтвознавстві — термін для позначення радикальної, експериментальної художньої манери, що свідомо перебільшує та переосмислює традиційні барокові форми, часто з елементами іронії, гротеску або постмодерністської гри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ультрабароковість, р. ультрабароковості, д. ультрабароковості, з. ультрабароковість, о. ультрабароковістю, м. ультрабароковості, к. ультрабароковосте