Словник Української
1. Зробити, здійснити якусь дію, вчинок; вчинити.
2. Організувати, влаштувати, започаткувати щось; спричинити.
3. Зайняти певну посаду, становище; призначити на якусь посаду.
4. (у пасивному стані) Бути розташованим, знаходитися десь (зазвичай про населений пункт).
1. Статися, відбутися, трапитися (про якусь подію, явище).
2. (розм.) Опинитися в якомусь становищі, стані; виявитися ким-небудь або чим-небудь.
3. (заст.) Вчинити, зробити щось; вчинитися з кимось, чимось — поводитися якимось чином.
1. Вчинок, дія, поступок людини, що має певне моральне, соціальне або юридичне значення.
2. (у юридичній термінології) Конкретна протиправна дія або бездіяльність, що містить ознаки злочину, адміністративного або дисциплінарного правопорушення.
1. Робити, чинити, вчиняти щось, особливо про дії, що мають певні наслідки (часто негативні або суспільно значущі).
2. Завдавати, спричиняти щось (зазвичай неприємне, шкідливе), організовувати з негативним відтінком.
3. (застаріле) Починати робити щось, приступати до чогось; також влаштовувати, організовувати.
1. (рідко) Починатися, зав’язуватися, розпочинатися (про дію, процес або явище).
2. (застаріле) Відбуватися, траплятися, ставатися.
1. (діал.) Привести до чистого стану, вичистити, очистити.
2. (діал.) Виправити, упорядкувати, навести лад.
3. (діал., перен.) З’ясувати, пояснити, вирішити якесь питання.
1. (діал.) Очиститися, стати чистим; звільнитися від чогось зайвого, непотрібного.
2. (перен., рідк.) Морально очиститися, духовно обновитися; покаятися.
1. (рідко) Уважно прочитати, ознайомитися з текстом, прочитати щось до кінця.
2. (діал.) Порахувати, підрахувати, перерахувати.
1. (рідко) Уважно прочитати, ознайомитися з текстом, вивчити щось, читаючи.
2. (переносно) Розгледіти, вгадати, передбачити щось, уважно спостерігаючи або аналізуючи.