Ушпорити — застосувати шпори для прискорення руху верхового коня або для керування ним.
Ушпорити (переносно) — різко спонукати, підштовхнути когось до дій, активізувати, прискорити щось.
Словник Української
Ушпорити — застосувати шпори для прискорення руху верхового коня або для керування ним.
Ушпорити (переносно) — різко спонукати, підштовхнути когось до дій, активізувати, прискорити щось.
1. (розм.) Набратися сміливості, рішучості; зібратися з духом для якогось вчинку.
2. (перен., розм.) Підбадьоритися, знайти в собі енергію або запал для дії.
1. (в ісламському праві) обов’язковий щорічний податок у розмірі однієї десятої частини від прибутку або врожаю, що сплачується мусульманами на користь громади, бідних, подорожніх та інших категорій, визначених Кораном; десяти́на.
2. (істор.) натуральний або грошовий податок у деяких мусульманських країнах, зокрема в Османській імперії, що стягувався з немусульманського населення.
1. Різким рухом штовхнути когось або щось, змусити зрушити з місця, зазвичай з силою.
2. Переносно: спонукати, призвести до якихось дій або стану, стати причиною чогось.
1. Різким рухом тіла або його частини торкнутися кого-, чого-небудь, наштовхнутися на когось, щось.
2. Перен., розм. Випадково зустрітися з ким-небудь, натрапити на когось.
1. Дія за значенням дієслова “уштовхувати” — насильне просування, втискування когось або чогось у вузький простір або в середину чогось.
2. (перен.) Нав’язування, примушування до чого-небудь, спроба змусити когось щось прийняти або зробити.
1. Штовхаючи, штовхаючись, змушувати когось, щось рухатися вперед або в певному напрямку.
2. Переносно: спонукати, примушувати когось до якихось дій або вчинків, часто настирливо.
3. Розмовне: протаскувати, проводити щось (наприклад, рішення, закон) з обходом правил або з труднощами.
1. Взаємно штовхати один одного, штовхатися між собою.
2. Розмовне значення: вступати у конфлікт, сутичку, сварку з кимось.
Уштрикнути — ужити наркотичну речовину (переважно героїн) шляхом ін’єкції, ввести собі наркотик внутрішньовенно.
Уштрикнутися — рідковживане дієслово, що означає різко, з силою встромитися, вп’ястися, врізатися чимось гострим у щось.