Словник Української
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “укрутити” — обмотування чогось навколо чогось, накручування.
2. (діал.) Те, чим щось укручено; обмотка, обмотування.
3. (діал., перен.) Ускладнення, заплутування справи, ситуації; надання чомусь надмірно складної форми.
Укручуваний (від дієслова “укручувати“) — такий, що піддається укручуванню, може бути закручений, закріплений шляхом обертання або намотування.
Укручуваний (у техніці, про різьбове з’єднання) — такий, що має різьбу для з’єднання шляхом закручування на відповідну деталь (наприклад, укручувана кришка, патрубок).
1. Дія за значенням дієслова “укручувати” — процес щільного намотування, обмотування чогось навколо чогось іншого або з’єднання шляхом скручування.
2. У техніці, зокрема в будівництві та інженерії — спосіб зміцнення конструкції (наприклад, залізобетонної колони) шляхом обмотування її попередньо напруженим високоміцним дротом, тросом або стрічкою для створення стискаючого напруження.
3. У кулінарії — процес приготування певних видів тіста (наприклад, для локшини чи пельменів), що полягає у його розкочуванні в пласт з подальшим щільним згортанням у рулет для подальшого нарізання.
1. Щільно загорнути себе в одяг, ковдру, плащ тощо, зазвичай для збереження тепла або захисту від негоди.
2. Переносно: замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, оточити себе певним середовищем або станом.
1. Дія за значенням дієслова “укутувати” — обгортання, загортання когось або чогось у щось тепле, густе або м’яке для збереження тепла, захисту від холоду чи інших впливів.
2. Результат такої дії — стан того, що укутано; те, чим щось укутано (наприклад, шар одягу, ковдри).
3. (переносно) Оточення, огортання чимось, що створює відчуття захищеності, ізоляції або непроникності (наприклад, укутування темрявою, туманом).
1. Щільно загортати, обмотувати когось або щось у тканину, одяг тощо, зазвичай для збереження тепла або захисту.
2. Перен. Покривати, огортати щось густим шаром (про сніг, туман, темряву тощо).
1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, тканину тощо, зазвичай для збереження тепла або захисту від холоду.
2. Перен. Замикатися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, оточуючи себе певним середовищем або настроєм.
1. (від дієслова “ула́врити”) такий, що був підданий улаврюванню — процесу виділення золота, срібла або інших дорогоцінних металів з руд або сплавів за допомогою ртуті.
2. (переносно, рідко) такий, що був захоплений, опанований або отриманий у повному обсязі; витягнутий, добутий (наприклад, про знання, істину).
1. Робити лагідним, м’яким, спокійним; пом’якшувати, заспокоювати.
2. Робити більш зручним, придатним; пристосовувати, упорядковувати.