Категорія: У

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

2. (заст., діал.) Місцевість, де багато вуликів; пасіка.

1. Вулиця — простір між двома рядами будинків у населеному пункті, призначений для проходу та проїзду, а також сам цей простір разом із прилеглими будівлями.

2. Вулиця — одна зі сторін будівлі, що виходить на такий простір, або простір перед будинком.

3. Вулиця — відкрите громадське місце поза приміщеннями; простір, що не є приватним володінням.

4. Вулиця (переносно) — сукупність звичайних людей, пересічного населення, громадської думки (наприклад, “голос вулиці”).

Уличі — давня східнослов’янська племінна група, що в IX–X століттях мешкала в нижній течії Дніпра, Південного Бугу та на узбережжі Чорного моря, а згодом була асимільована іншими народами.

Уличі — власна назва цього племені, що вживається в історичній науці та літописах.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вулиця” — невелика або коротка вулиця, часто в тихому, затишному районі.

2. Власна назва невеликих вулиць у населених пунктах, що часто вживається в офіційних найменуваннях (наприклад, “Зелена Уличка”).

3. У технічному контексті — вузький прохід або проміжок між будівлями, обладнанням, стелажами тощо.

Улізання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.