Словник Української
Ультрафосфорний — що стосується надзвичайно високого вмісту фосфору або його сполук, значно перевищує звичайні показники; надфосфорний.
Ультрафосфорний — технічний термін, що входить до складу власних назв марок сталей або сплавів (наприклад, ультрафосфорний чавун), які характеризуються екстремально високим відсотковим вмістом фосфору.
1. (хім., техн.) Метод поділу сумішей, особливо полімерів, на фракції за молекулярною масою шляхом багатоступінчастого фракціонування з використанням надвисокошвидкісного центрифугування або гідродинамічного сепарування.
2. (мед., біохім.) Лабораторна техніка поділу біологічних рідин (наприклад, плазми крові) або колоїдних систем на компоненти за розміром і масою частинок з використанням спеціальних мембранних фільтрів з надмалими порами.
1. (фіз.) Надзвичайно низькотемпературний, що має температуру, близьку до абсолютного нуля (0 Кельвіна або -273,15 °C), за якої речовина демонструє квантові властивості (наприклад, конденсат Бозе-Ейнштейна).
2. (перен., розм.) Надзвичайно холодний, морозний; такий, що має екстремально низьку температуру.
Ультрахроматика — у фізиці та техніці: властивість деяких матеріалів (наприклад, люмінофорів) випромінювати світло у видимій області спектра під дією невидимого випромінювання (наприклад, ультрафіолетового або рентгенівського).
Ультрахроматика — у мистецтві та дизайні: художній прийом або технологія, що ґрунтується на використанні флуоресцентних або фосфоресцентних барвників, які перетворюють ультрафіолетове світло на видиме, створюючи ефект яскравого світіння в темряві.
1. (у фізиці, про випромінювання) Такий, що містить хвилі з частотами, вищими за частоту фіолетового кольору видимого спектру; що лежить за межами видимого світла у бік коротших хвиль.
2. (у біології, про мікроскопію) Пов’язаний із використанням ультрафіолетового світла для отримання зображення, заснованого не на поглинанні, а на люмінесценції (світінні) об’єкта.
Ультрацентрифуга — високошвидкісна центрифуга, що обертається з дуже великою частотою (зазвичай десятки та сотні тисяч обертів на хвилину) і створює надвисокі відцентрові прискорення, що дозволяє розділяти дуже дрібні частинки, макромолекули (наприклад, білки, нуклеїнові кислоти) або ізотопи.
Ультрацентрифуга — пристрій або лабораторна установка, призначена для такого високошвидкісного центрифугування, що є ключовим методом дослідження в молекулярній біології, біохімії та фізичній хімії.
Який був підданий ультрацентрифугуванню — процесу розділення рідин або газів у полі надвисоких відцентрових сил, що створюються в ультрацентрифузі, зазвичай для виділення дрібних частинок (наприклад, білків, вірусів, субклітинних структур).
1. Метод поділу та аналізу частинок (макромолекул, органел, вірусів тощо) у гетерогенних системах за допомогою центрифугування з надвисокою швидкістю обертання, що створює в центрифузі дуже високі відцентрові прискорення (до 1 000 000 g і більше).
2. Сам процес обробки матеріалу (наприклад, біологічного зразка) в ультрацентрифузі з метою його розділення, осадження або дослідження.
1. Який стосується електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі, що перевищує видиму червону частину спектра і лежить у діапазоні приблизно від 740 нм до 1-2 мм; інфрачервоний.
2. Який призначений для роботи з таким випромінюванням або здійснює його (про технічні пристрої).
1. Надзвичайно швидкий, що перевищує звичайні показники швидкості; екстремально швидкий (про процеси, технології, рух тощо).
2. У техніці та технологіях — такий, що працює, передає або обробляє дані на гранично високій швидкості, значно вищій за стандартну (наприклад, про інтернет-з’єднання, зарядні пристрої, процесори).