1. Метод поділу та аналізу частинок (макромолекул, органел, вірусів тощо) у гетерогенних системах за допомогою центрифугування з надвисокою швидкістю обертання, що створює в центрифузі дуже високі відцентрові прискорення (до 1 000 000 g і більше).
2. Сам процес обробки матеріалу (наприклад, біологічного зразка) в ультрацентрифузі з метою його розділення, осадження або дослідження.