drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • уливання

    1. Дія за значенням дієслова “улити” — повне, рясне поливання рідиною чогось або когось.

    2. (у техніці, металургії) Процес заповнення ливарної форми розплавленим металом.

  • уливати

    1. Наливати рідину всередину чогось, наповнювати щось рідиною.

    2. Розливати, проливати рідину (зазвичай випадково або необережно).

    3. Перен. Надавати комусь, чомусь сили, енергії, життєвої стійкості; вселяти, вдихати.

  • уливатися

    1. Про рідину: наповнювати собою якусь ємність або простір, надходити всередину чогось у великій кількості.

    2. Перен. Приєднуватися до якогось кола людей, колективу, потоку, ставати його частиною.

    3. Розм. Про людину: вбирати в себе велику кількість рідини (часто про алкоголь).

  • улик

    1. Рій бджіл з маткою, що відокремився від основного сімейства та вилетів з вулика для заснування нового гнізда; рій-первак.

    2. Застаріле та діалектне: вулик, колода для утримання бджіл.

  • улинути

    1. Швидко втекти, утекти, зникнути з якогось місця; ухилитися від когось, чогось.

    2. Рідко вживане значення: вилитися, витекти назовні (про рідину).

  • улинутися

    1. (діал.) Швидко втекти, утекти, вислизнути від когось або чогось; уникнути небезпеки чи небажаної уваги.

    2. (перен., рідк.) Зникнути, щезнути, перестати існувати або бути помітним.

  • улипання

    Улипання — процес налипання, прилипання рідкої або в’язкої речовини на поверхню чогось, утворення липкого шару.

    Улипання — у переносному значенні: нав’язливе перебування поряд з кимось, постійне супроводження або приставання.

  • улипати

    1. Дієслово, що означає стати липким, покритися чимось липким або прилипнути до чогось.

    2. Розмовне значення: засинати, впадати в дрімоту, особливо непомітно для себе або в невідповідній ситуації.

  • улипатися

    1. (розм.) Тривало, наполегливо дивитися на когось або щось, вдивлятися, не відриваючи очей.

    2. (перен., розм.) Захоплено або надто пильно займатися чимось, заглиблюватися в щось.

  • улиплий

    1. Який пристав, прилип до чогось; покритий чимось липким, забруднений.

    2. Перен. Який постійно перебуває біля когось, не відходить; нав’язливий.