1. У комп’ютерній лінгвістиці та теорії гіпертексту — концептуальна модель тексту, що поширює принципи гіпертексту на всі рівні мовної структури (від окремих морфем до цілих текстів), створюючи багатовимірну, нелінійну мережу зв’язків і переходів.
2. У літературознавстві та медіатеорії — художній або теоретичний текст, який радикально переосмислює природу текстуальності, використовуючи гіперпосилання, нелінійність, інтерактивність або мультимедійність, часто як засіб деконструкції традиційного лінійного наративу.
3. Назва конкретного програмного забезпечення, технології або формату, що реалізує принципи гіпертексту в розширеному вимірі (наприклад, UltraText як система обробки документів).