Категорія: У

  • ударемнитися

    1. (рідк.) Набути властивостей ударемня, стати подібним до ударемня — міфічної істоти з українського фольклору, яка живе у воді та може прикидатися людиною або твариною.

    2. (перен., рідк.) Стати хитрим, віртким, невловимим; набути здібностей швидко зникати або міняти вигляд.

  • ударений

    1. Такий, що стосується ударення (наголосу) в мові; наголошений.

    2. У фонетиці: такий, на склад якого падає наголос; наголошений.

    3. У віршуванні: такий, на який падає метричний наголос у поетичному рядку; сильний, наголошений (про склад).

  • ударити

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.

    2. Різко, з силою стикнутися з чимось, зіткнутися.

    3. Раптово й сильно вплинути на органи чуття (про звук, світло, запах тощо).

    4. Різко й болісно відбитися на комусь, викликати тяжкі переживання (про почуття, думки, події).

    5. Раптово й інтенсивно проявитися, початися (про явища природи, стан погоди).

    6. Розм. Швидко, нагло рушити кудись, кинутися.

    7. Розм. Різко збільшити швидкість, почати їхати дуже швидко.

    8. Розм. Енергійно взятися за якусь справу, почати щось робити інтенсивно.

  • ударитися

    1. Різким рухом зіткнутися з чимось твердим, зазнавши удару; отримати удар від зіткнення.

    2. Перен. Зазнати невдачі, провалу в якійсь справі; наштовхнутися на перешкоду або неприємності.

    3. Розм. Наполегливо, з великим завзяттям взятися за якусь справу, працювати над чимось.

  • удармицю

    Удармицю — прислівник, що означає: швидко, енергійно, з напруженням усіх сил (характерно для стилю роботи ударних комуністичних загонів — ударних бригад, ударників).

  • ударно-тяговий

    1. (у техніці) Призначений для одночасного виконання ударних та тягових дій; такий, що поєднує функції удару та тяги (про механізми, пристрої, інструменти).

    2. (у залізничній справі) Стосовний до рухомого складу, здатного розвивати як ударне навантаження (наприклад, при маневровій роботі), так і тягове зусилля (при переміщенні поїздів).

  • ударно-штамповий

    1. Пов’язаний з ударним штампуванням — технологією обробки металу тиском за допомогою штампів, при якій заготовка деформується під сильним ударним навантаженням.

    2. Призначений для виконання операцій ударного штампування (про верстат, прес, обладнання).

  • ударно-штампувальний

    1. Призначений для ударного штампування — обробки металевих заготовок шляхом деформування ударами спеціального інструменту (штампа) для надання їм потрібної форми.

    2. Пов’язаний з виробництвом або застосуванням обладнання (пресів, молотів), що здійснює такий технологічний процес.

  • ударовібростійкий

    Стійкий до впливу механічних ударів та вібрації, що зберігає свою цілісність, працездатність або задані характеристики під час або після такого впливу (про технічні пристрої, обладнання, матеріали тощо).

  • ударовібростійкість

    Спроможність технічних пристроїв, механізмів, конструкцій або матеріалів зберігати працездатність та цілісність під час і після впливу ударних навантажень та механічних коливань (вібрації).