1. Той, хто завдає ударів, б’є когось; той, хто наносить удар (у 1, 2 знач.).
2. Робітник, який значно перевищує встановлені норми виробітку, працює з особливою продуктивністю; передовик виробництва (у СРСР).
3. Військовослужбовець ударних частин (напр., штурмових загонів) у деяких арміях.
4. Частка вірша, на яку падає ритмічний наголос; сильний склад у поетичному рядку.
5. Основна деталь ударного механізму вогнепальної зброї, призначена для розбиття капсуля-запалювача пострілу.
6. Музикант, який грає на ударних інструментах.