Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • удряпнути

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.

    2. Перен. різко, несподівано сказати щось образливе, висловити докір чи образу.

    3. Розм. швидко та з апетитом з’їсти або випити щось.

  • удряпнутий

    1. (розм.) Такий, що має ознаки удару, пошкодження від удару; зі слідами удару.

    2. (перен., розм.) Про людину: який виглядає втомленим, збентеженим, пригніченим; збитий з пантелику.

  • удряпнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; розм.

    2. Перен. Несподівано зіткнутися з труднощами, перешкодою або неприємністю; розм.

  • удуд

    Удуд — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

  • удурні

    1. (від “дурні”) — у сполученні з дієсловами “зробити”, “перетворити” та іншими: навести на когось дурну, призвести до нерозумних дій або стану; зробити дурним, оглупити.

    2. (рідко, вживається самостійно) — у стан дурноти, безглуздості; на дурну, на нерозумне.

  • удушений

    1. Який зазнав удушення, задушений; такий, що виник унаслідок удушення.

    2. (переносно) Пригнічений, стриманий, невільний у своєму прояві (про почуття, голос тощо).

  • удушення

    1. Дія за значенням дієслова удушити; насильницьке позбавлення життя шляхом перекриття дихальних шляхів або стиснення грудної клітки, що призводить до зупинки дихання та кисневого голодування організму.

    2. Стан, викликаний такою дією; асфіксія, задуха.

    3. Переносно: сильне моральне чи психологічне тиснення, гніт, що позбавляє можливості вільно діяти, розвиватися чи існувати.

  • удушити

    1. Позбавити когось життя, перекривши дихальні шляхи (стиснувши горло, затуливши рот і ніс тощо); задушити.

    2. Придушити, жорстоко знищити, ліквідувати (про повстання, бунт, вільну думку тощо).

    3. Обмежити або повністю припинити розвиток, функціонування чогось, створивши нестерпні умови.

    4. Розм. Сильно стиснути, обійняти.

  • удушитися

    Задихнутися, перестати дихати через перекриття дихальних шляхів (наприклад, від попадання їжі в дихальне горло, від стискання шиї).

    Зазнати смерті від удушення, задихнутися до смерті.

    Перен. відчути сильне нервове збудження, тривогу, важкі переживання, що перешкоджають вільно дихати.

  • удушливий

    1. Який утруднює або перешкоджає диханню, викликає відчуття браку повітря.

    2. Який викликає відчуття важкості, гнітючої напруги; пригнічуючий, тяжкий.

    3. Який сильно і різко діє на органи дихання або засмічує повітря (про газ, дим, запах тощо).