1. Який зазнав удушення, задушений; такий, що виник унаслідок удушення.
2. (переносно) Пригнічений, стриманий, невільний у своєму прояві (про почуття, голос тощо).
удушений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови