Словник Української Мови
1. Скорочене позначення одиниці вимірювання “мікроед” (мікрорентген-еквівалент людини), що застосовувалося в радіобіології для оцінки дози іонізуючого випромінювання.
2. Скорочене позначення одиниці вимірювання “умовна їдкість” (умовна одиниця їдкості), що використовується в хімії для характеристики концентрації кислот.
Уейкер-процес (англ. Weicker process) — технологічний процес виробництва синтетичного волокна поліпропіленового типу, розроблений німецьким хіміком Фрідріхом Вайкером (Friedrich Weicker); отримане цим методом волокно відоме під торговою маркою “Herculon”.
1. Зробити комусь щось неприємне, шкідливе, збиткове, зазвичай у відповідь на подібний вчинок; віддячити злом за зло.
2. (рідк.) Зробити комусь послугу, допомогти; вчинити щось добре, приємне.
1. (розм.) Надати комусь послугу, зробити щось корисне для іншої людини, часто з відтінком іронії або сарказму, коли дія має негативні наслідки для того, кому “удружили”.
2. (заст.) Укласти дружні стосунки, поріднитися шлюбом (переважно у фольклорі та історичних текстах).
1. (Про текст, зображення тощо) Нанесений на папір або інший матеріал за допомогою друкарського верстата, принтера чи аналогічного технічного пристрою; віддрукований.
2. (Перен., розм.) Про людину: дуже схожий на когось, начебто зроблений за одним зразком (зазвичай про родичів).
Процес додавання до вже надрукованого тексту додаткових елементів (наприклад, підписів, штампів, нумерації) шляхом повторного пропускання через друкарську машину або інший пристрій.
Результат такого процесу — доданий текст або позначка.
1. Друкувати, відтворювати на папері за допомогою друкарського верстата або іншого технічного пристрою; публікувати в друкованому вигляді.
2. (У переносному значенні) Надавати чомусь офіційного, закріпленого статусу; формалізувати, затверджувати.
1. (про текст, твір, документ тощо) Отримувати вигляд друкованого видання; бути надрукованим, опублікованим у друкованому вигляді.
2. (переносно, про людину) З’являтися, публікуватися в друкованих виданнях (наприклад, зі своїми творами, статтями, інтерв’ю).
1. Нанести на поверхню чогось друковані символи, зображення або візерунки за допомогою спеціального пристрою (друкарської форми, штампа тощо).
2. (У поліграфії) Відбити, відтворити текст або ілюстрації на папері, тканині чи іншому матеріалі типографським способом; надрукувати.
3. (Переносно) Надати чомусь чіткої, виразної форми, різко окреслити, виявити (наприклад, про риси обличчя).
1. (про текст, зображення тощо) З’явитися на папері або іншому матеріалі в результаті друкарського процесу; бути надрукованим.
2. (переносно, розмовне) З’явитися, бути опублікованим у друкованому виданні (газеті, журналі, книзі).