Словник Української Мови
1. Зробити різкий рух ногою, штовхнути ногою когось або щось, часто з характерним звуком тертя.
2. Легко зачепити, торкнутися чогось при русі, зіслізнути (наприклад, ногою об камінь).
3. Розм. Швидко піти, піти геть (часто з відтінком невдоволення або поспіху).
4. Розм., заст. Низько вклонитися, присісти під час поклону.
1. Який має яскраво-червоний колір з оранжевим відтінком, насичений червоний; карміновий, пурпуровий.
2. Який стосується або належить до птаха шарлана (ібіса червоного).
1. Застаріла назва яскраво-червоної фарби, яку отримували з самок червеців (комах родини червцевих), а також синтетичних органічних барвників подібного кольору; кармазин.
2. Рідкісне. Яскраво-червоний, багряний колір; кармазин.
3. У переносному значенні, заст. Розкіш, пишнота (переважно у виразі “шарлахи царські”).
1. Солодка десертна страва, зазвичай випечена з яблук, залитих тістом або прослоєна бісквітом, часто подається теплою з додаванням спецій.
2. Різновид бісквітного пирога або пудингу, основним компонентом якого є фрукти (часто яблука, груші, абрикоси), що можуть бути як у тісті, так і слугувати начинкою.
3. Застаріла назва жіночого головного убору, поширеного в Європі XVIII–XIX століть, — каптура або капора з широкими завязками.
1. Традиційна європейська та українська солодка випічка, печиво або пудинг, основою якого зазвичай є білий хліб, булка або бісквіт, просочений маслом або яєчною сумішшю, з начинкою з фруктів (часто яблук, іноді ягід), приправленою цукром, корицею та іншими спеціями; готується у духовці.
2. Рідкий яблучний пиріг, де шматочки яблук заливаються рідким тістом (часто на основі яєць, борошна, цукру та молока) та випікаються; популярний домашній десерт.
3. (Рідко, в історичному контексті) Жіноче ім’я, зменшувально-пестлива форма від імені Шарлотта.
1. Принадність, привабливість, особливо витончена й вишукана, що викликає симпатію, захоплення.
2. (у переносному значенні) Часто вживається для позначення особливої, неповторної атмосфери, духу чогось (наприклад, старовинного міста).
1. Механічний музичний інструмент, переносна каретна органетта, що відтворює одну або кілька мелодій при обертанні рукоятки; зазвичай використовувався вуличними музикантами.
2. Переносний механічний піаніно або органчик, який грає при допомозі поворотної ручки, що приводить в дію валик зі шпильками або перфокарту; катеринка.
3. У переносному значенні — про щось застаріле, одноманітне, що повторюється (про мову, викладення думок тощо).
1. Музикант, який грає на шарманці — переносному механічному органі, обертаючи ручку; вуличний музикант з таким інструментом.
2. Перен. Про людину, яка монотонно, одноманітно повторює одне й те саме, чиї дії або слова стали шаблонними, невиразними.
Жінка, яка грає на шарманці, зазвичай на вулиці або в громадських місцях, часто для заробітку.