Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ш

  • шастати

    1. (розм.) Швидко йти, бігти, пересуватися; поспішати, квапитися.

    2. (перен., розм.) Швидко та енергійно працювати, виконувати щось; копошитися, метушитися.

  • шастатися

    1. (розм.) Швидко й недбало ходити, пересуватися, часто з відтінком метушні або неспокійної активності; тинятися, швендяти.

    2. (перен., розм.) Безцільно проводити час, займатися дрібними, несуттєвими справами; метушитися.

  • шастра

    Шастра — у давньоіндійській літературі та філософії: священний трактат, науковий або релігійно-філософський текст, що містить доктрини, настанови або систематизовані знання з певної галузі (наприклад, дхарма-шастри, артха-шастри).

    Шастра — у ширшому сенсі: канонічна книга, авторитетне писання в індуїзмі, буддизмі та джайнізмі, що має статус священного або наукового джерела.

  • шасть

    Шасть — власна назва, що позначає українське прізвище.

  • шата

    1. (історичне) Довгий, широкий верхній одяг з рукавами, який носили в Україні та інших слов’янських країнах, часто на кшталт халата або ряси.

    2. (історичне, церковне) Частина богослужбового облачення священнослужителів у православ’ї та греко-католицизмі — довга, широка, безрукавна накидка з прорізом для голови, що одягається поверх інших риз.

    3. (переносне значення, застаріле) Зовнішній вигляд, форма, оболонка; часто вживається у фразеологізмі “у шаті” (у вигляді, в образі).

  • шарикопідшипниковий

    1. Прикметник, що стосується шарикопідшипників, призначений для їх виробництва або пов’язаний з ними.

    2. Прикметник, що стосується підприємства, галузі промисловості або технологій з виробництва шарикопідшипників.

  • шарити

    1. Розмовляти, вести бесіду, часто — довгу чи балакучу.

    2. Розмовляти іноземною мовою, володіти нею на рівні достатньому для спілкування.

    3. Розумітися на чомусь, добре знати певну справу, тему або галузь; бути обізнаним, “в темі”.

    4. Активно і вміло діяти, просуватися, часто з хитрістю або знанням обставин; обертатися в якомусь середовищі.

  • шаритися

    1. Розмовне: обережно, потайки пересуватися, пробиратися кудись, часто з метою розвідки або непомітного проникнення.

    2. Розмовне: бути присутнім, з’являтися десь, часто без певної мети або тривалий час перебувати в одному місці (зазвичай із відтінком несхвалення).

    3. Розмовне, переносне: вправно, майстерно і навіть хитромудро діяти, розбиратися в чомусь, керувати процесом.

  • шаріат

    1. Сукупність релігійних, правових, моральних та побутових норм ісламу, заснованих на Корані, Сунні та рішеннях мусульманських богословів-правників, що регулюють життя віруючих мусульман.

    2. Система ісламського права, що охоплює як релігійні обряди, так і цивільне, кримінальне та сімейне законодавство в мусульманських країнах.

  • шаріатський

    1. Який стосується шаріату — системи мусульманського права, заснованої на Корані та сунні, що регулює релігійні, правові, моральні та побутові аспекти життя віруючих.

    2. Який відповідає нормам шаріату, заснований на його принципах і правилах.