Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ш

  • шарудіти

    1. Видавати глухий, шорсткий звук від тертя або пересування чогось по поверхні (переважно сухого, шорсткого).

    2. (перен.) Повільно, непомітно або непомітно рухатися, пересуватися, часто викликаючи легкий шурхіт.

  • шарудітися

    1. (про дрібні предмети, переважно сухі) збиратися, накопичуватися, пересуваючись із характерним шурхотливим звуком.

    2. (розм.) метушливо рухатися, пересуватися (про групу людей або тварин), часто створюючи шум.

  • шарудливий

    Який шарудіє, видає шарудіння; що супроводжується шарудінням.

  • шасе

    1. (від фр. châssis — рама, каркас) Непідресорена частина автомобіля, трактора або іншого транспортного засобу, що складається з рами, осей, коліс і механізмів трансмісії, на яку встановлюються двигун, кузов та інші агрегати.

    2. (у авіації) Шасі — система опор літака, що забезпечує його стоянку, рульовання, зліт і посадку; складається з коліс, лиж, поплавців та механізмів їх прибирання і випуску.

  • шасиньїт

    Шасиньїт — рідкісний мінерал класу силікатів, гідроксил-флуористий силікат кальцію та алюмінію, який кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь французького мінералога Жака де Шасиня (Jacques de Chazelles).

  • шасі

    1. Рама або основа транспортного засобу (автомобіля, літака, танка тощо), на якій кріпляться двигун, кузов, агрегати трансмісії та ходова частина.

    2. У авіації — сукупність пристроїв літака (летального апарата) для його руху по землі, воді або зльоту та посадки, що зазвичай включає стійки, коліса, лижі або поплавці.

    3. У техніці — несучі конструкції (каркас, рама, платформа) приладу, апарата або вузла обладнання, що служить основою для монтажу всіх його частин.

  • шасла

    Шасла — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

    Шасла — власна назва невеликої річки (струмка) в Закарпатській області України, лівої притоки річки Уж.

  • шаснути

    1. Різко, з силою штовхнути, кинути когось або щось, зазвичай з метою скинути, скинути з себе.

    2. Перен. Різко відкинути, відкинути від себе (думки, почуття тощо); швидко позбутися чогось.

    3. Розм. Швидко, різким рухом випити (алкогольний напій).

  • шаснутися

    1. Різко відскочити, відстрибнути убік від небезпеки або несподіваної перешкоди; шарахнутися.

    2. Переносно: раптово відступити, відмовитися від чогось через страх, вагання або несхвалення; злякатися.

  • шасталіт

    1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, що є різновидом гранату, з хімічною формулою Ca₃Al₂(SiO₄)₃; характерний для скарнових родовищ.

    2. (історичне) Застаріла або регіональна назва мінералу гроссуляру (гранату кальцію-алюмінію), що зустрічається в деяких старих джерелах.