Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ш

  • шаршавий

    1. (Про поверхню) Такий, що має нерівності, дрібні заглиблення або виступи; негладкий, шорсткий на дотик.

    2. (Перен., про голос, звук) Хрипкий, сипкий, нечистий за тембром.

    3. (Розм., про людину) Недбало, неохайно або грубо вдягнений; з потертим, брудним одягом.

  • шаршавина

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. Заст. та діал. Те саме, що шорсткість — властивість шорсткої, нерівної на дотик поверхні.

  • шаршавість

    Властивість за значенням прикметника “шаршавий“; стан поверхні, що є шорсткою, нерівною, позбавленою гладкості.

  • шар’яж

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

    2. (У лісівництві) Застарілий термін для позначення лісового масиву, що складається з переважно старих, перестійних дерев, часто з домішкою сухостійних; ділянка перестійного лісу.

  • шар’яжний

    1. Стосовний до шар’яжу (устаткування для механічного просіювання та сортування сипких матеріалів за крупністю), призначений для нього або той, що здійснюється за його допомогою.

    2. Утворений, отриманий або відсортований за допомогою шар’яжу (наприклад, про шар’яжний пісок, щебінь).

  • шас

    1. Скорочене позначення шасі — рами транспортного засобу (автомобіля, літака тощо) з усіма механізмами та вузлами, але без кузова, кабіни чи обшивки.

    2. У розмовній мові — автомобіль, транспортний засіб (зазвичай вживається з означенням, наприклад, “вантажний шас”).

  • шартрез

    1. Назва різновиду лікеру, що виготовляється з використанням різних трав і має характерний жовтий або зеленуватий колір; назва походить від монастиря Шартрез у Франції.

    2. Назва відтінку кольору — яскраво-зеленого або жовто-зеленого, подібного до кольору однойменного лікеру.

    3. (у зоології) Рід комах родини бражникових (Sphingidae), до якого належить, зокрема, олеандровий бражник (Daphnis nerii).

  • шарувальниця

    1. Жінка, яка працює на укладанні дорожнього покриття, керує або обслуговує спеціальну машину (асфальтоукладальник, дорожній каток) для формування та ущільнення шарів асфальту, щебеню чи інших матеріалів.

    2. Спеціалізована дорожньо-будівельна машина (асфальтоукладальник), призначена для рівномірного розподілу, попереднього ущільнення та формування шару асфальтобетонної суміші при будівництві або ремонті дорожнього покриття.

  • шарування

    1. Дія за значенням дієслова “шарувати” — утворення шарів, розташування чого-небудь шарами, пластами.

    2. Результат такої дії — структура, що складається з нашаруваних елементів; прошарок, пласт, що утворився внаслідок нашарування.

    3. (У геології) Розташування гірських порід пластами, шарами; будова чого-небудь з окремих шарів.

    4. (У техніці, будівництві) Послідовне нанесення матеріалу (наприклад, фарби, бетону, покриття) шарами у процесі виготовлення або обробки.

    5. (У кулінарії) Спосіб приготування страви, коли інгредієнти укладаються в посуд вертикальними пластами (шарами).

    6. (Переносно) Накопичення, нашарування явищ, подій, знань тощо.

  • шарувати

    1. Укладати, розміщувати щось шарами, пластами, рівнями один на одному або один під одним.

    2. У кулінарії: готувати страву (наприклад, торт, салат, запіканку), послідовно укладаючи різні інгредієнти пластами.

    3. У техніці та будівництві: наносити матеріал (фарбу, штукатурку, покриття) рівномірними шарами.

    4. Переносно: організовувати, структурувати інформацію, знання або соціальні відносини у чіткі рівні або рівні складності.