штукатурка

[ʃtukɑturkɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Будівельна суміш (з піску, вапна, цементу, гіпсу тощо), призначена для вирівнювання та оздоблення стін, стель та інших поверхонь.

  2. Шар такої суміші, нанесений на поверхню в процесі оздоблювальних робіт.

  3. Розм. Про людину, яка виконує штукатурні роботи; штукатур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штукатурка, р. штукатурки, д. штукатурці, з. штукатурку, о. штукатуркою, м. штукатурці, к. штукатурко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів