шпаруни

Тлумачення із “Словника української мови”* ШПАРУН И , у н, мн. ( одн. шпар у на , и, ж. ). Шматки глини , якими заповнені щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівлі ; штукатурка . Учитель власноручно порався коло пообпадалих шпарун на стінах та на грубі і, закотивши рукава за лікті , щиро примазував рудою й білою глиною (Гр., І, 1963, 241); – Стріху треба було полагодити , бо уже холодним дихає з півночі , незабаром і сніг випаде . А задощить , так шпаруни повимиває , доведеться тобі знову хату чепурити (Кочура, Зол . грамота , 1960, 339); Ревище стояло в волості , бряжчали вікна , лущились шпаруни … (Горд., Чужу ниву .., 1939, 85); Коли Осадчий , слабо захищаючись від Харитини , дописав папірця , дівчина схопила його і, не попрощавшись , вискочила , грюкнувши дверима так , що посипалася шпаруна (Чаб., Тече вода .., 1961, 164); *У порівн. Коли було Тихон .. скаже : “.Позаростають же й вони недоброю славою , пообсипається і усе їх господарство , як і шпаруни коло хати “. Гляди, так якраз і є (Кв.-Осн., II, 1956, 123). Тлумачення із “Словника української мови”* ШПАР У НА див. шпарун и .