Значення
-
Фахівець, який займається штукатурними роботами — нанесенням штукатурки на стіни, стелі, фасади тощо для вирівнювання поверхні або створення захисного, декоративного покриття.
-
Рідкісне, застаріле значення: матеріал для штукатурних робіт, сама штукатурна суміш.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. штукатур, р. штукатура, д. штукатурові, з. штукатура, о. штукатуром, м. штукатурі, к. штукатуре
Походження слова (Етимологія)
Слово «штукатур» походить з італійської мови, де «stuccatore» означає «той, хто наносить штукатурку». Це слово, своєю чергою, походить від італійського «stucco» (гіпс, алебастр, штукатурка), яке пов’язують з лангобардським «stuhhi» (кора, кірка, шар фарби або штукатурки). Це лангобардське слово споріднене з давньоверхньонімецьким «stucki» та сучасним німецьким «Stück» (шматок, частина). Таким чином, слово «штукатур» буквально означає «той, хто працює зі штукатуркою».