1. Який складається з шарів, має шари; розташований, укладений шарами.
2. Таке, що має вигляд шарів, смуг; смугастий, смужистий.
3. Розм. Про людину: такий, що має складний, неоднозначний, часто прихований характер; неоднорідний у своїх проявах.
Категорія: Ш
-
шаруватися
1. Розташовуватися, утворювати шари, нашаровуватися один на одного (про різні речовини, матеріали тощо).
2. Розділятися на окремі шари, прошарки, стратифікуватися (про ґрунт, гірські породи, атмосферу тощо).
3. Перен. Виявляти внутрішню неоднорідність, розподілятися на різні соціальні, культурні, ідеологічні групи.
-
шаруватість
1. Властивість або стан того, що має шари, розташоване пластами, прошарками.
2. (геол.) Будова гірських порід, осадових відкладень тощо, що характеризується наявністю різних за складом або властивостями шарів (пластів).
3. (перен.) Внутрішня неоднорідність, наявність різних за суттю, якістю або соціальним становищем груп, елементів у складі чогось (наприклад, суспільства, тексту, явища).
-
шарувато
1. (про структуру матеріалу) Так, що має шари, прошарки; розташоване пластами, прошарками.
2. (перен., про мову, стиль) Неоднорідно, з елементами різного походження або різних якостей.
-
шарувато-волокнистий
1. (Про структуру матеріалу) Такий, що складається з прошарків, між якими розташовані волокна або волокнисті утворення; що поєднує ознаки шаруватої та волокнистої будови.
2. (Про будову мінералів, гірських порід) Маючий паралельно-волокнисту або променисто-волокнисту агрегатну форму, при якій волокна утворюють прошарки або звивисті смуги.
-
шарувато-дощовий
1. (Про хмари) Який має вигляд шарів або прошарків і одночасно продукує дощові опади; шаруватий і дощовий водночас.
2. (У стійкому словосполученні) “Шарувато-дощові хмари” — тип хмар (Nimbostratus), що утворюють суцільний, зазвичай темно-сірий шар, через який не проглядається сонце, і з яких випадає обложний дощ або сніг.
-
шарувато-купчастий
1. (Про хмари) Який має структуру, що поєднує шаруваті та купчасті форми, утворюючи специфічний змішаний тип хмарності.
2. (У метеорології) Стосовний до хмар виду Stratocumulus (Sc) — шарувато-купчастих, які являють собою низький шар або прошарок сірих або білуватих хмар з темними ділянками, що мають вигляд пластин, хвиль або груд.
-
шарувато-стрічковий
1. (геол.) Який має будову з чергуванням шарів та стрічок; властивий шарувато-стрічковій структурі гірських порід (наприклад, деяких гнейсів).
-
шаруга
1. (геогр.) Рідкісна назва для гірського хребта або пасма гір, що вживається переважно в карпатських говірках.
2. (заст., діал.) Крута, скеляста гора або височина; урвище, стрімка скеля.
3. (перен., рідко) Щось високе, стрімке або важкопрохідне; перешкода, перепона.
-
шарудіння
1. Дія за значенням дієслова “шарудіти“; звуки, що виникають від такої дії — сухе шурхотіння, шелестіння, часто від пересування чогось по поверхні або перегортання чогось сухого (наприклад, листя, паперу, соломи).
2. (у лісівництві) Термін, що позначає процес або стан засихання та осипання хвої у хвойних дерев, зокрема сосни, через ураження шкідниками (наприклад, сосновим коконопрядом) або іншими негативними факторами.