Значення
-
Легкий, тихий звук, що виникає від тертя або ковзання чогось сухого, сипкого або шорсткого (наприклад, листя, паперу, гілок).
-
Швидкий, непомітний або поспішний рух, що супроводжується таким звуком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шурхотіння, р. шурхотіння, д. шурхотінню, з. шурхотіння, о. шурхотінням, м. шурхотінні, к. шурхотіння