Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Р

  • розлизувати

    1. Ретельно, повільно облизувати щось, покриваючи поверхню язиком.

    2. Перен., розм. Надмірно хвалити, лестити комусь, виявляти надзвичайну увагу та прихильність.

  • розлизуватися

    1. (про тварин, особливо про котів, собак) Ретельно вилизувати свою шерсть або частини тіла язиком для очищення або догляду.

    2. (переносно, розмовне, часто іронічно або несхвально) Надмірно, пестощами та увагою доглядати за кимось, оберігати від будь-яких негараздів, часто виховуючи таким чином безпорадну або егоїстичну особу.

  • розлийвода

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова або прізвиська, пов’язаного з водою, розливанням.

    2. У місцевих говірках може вживатися як іронічне прізвисько або позначення людини, пов’язаної з водою (наприклад, слюсаря, водія водовоза), або ж неакуратної людини, яка щось розливає.

  • розлипатися

    1. Втрачати здатність відкриватися, розкриватися через те, що краї, поверхні злиплися від чогось липкого, вологи тощо (про очі, повіки, губи).

    2. Розклеюватися, втрачати цілісність через пошкодження клейкого шару (про предмети, матеріали).

    3. Розділятися, відокремлюватися одне від одного після того, як були злиплі, склеєні.

  • розлипнутися

    1. Розділитися на частини, розпастися, втративши зв’язність або цілісність (переважно про щось липке або зчеплене).

    2. Розклеїтися, перестати бути склеєним.

    3. Перен. Розійтися, розпастися (про об’єднання людей, угоду тощо).

    4. Розплющитися, розкритися (про очі, повіки).

  • розлити

    1. Розділити рідину на частини, розливаючи її в різні посудини або по різних місцях.

    2. Пролити, розплескати рідину, втратити її через необережність.

    3. Розповсюдити, поширити (про світло, запах, тепло тощо).

    4. Розгорнути, розкрити щось у повному обсязі (про почуття, думки, багатство мови тощо).

    5. (у пасивному стані) Розлитися — поширитися на великій площі (про водний простір, світло тощо).

  • розлитий

    1. Такий, що розлився, розтікся, поширився на якусь площу (переважно про рідину, світло, запах тощо).

    2. Перен. Нерівномірно поширений, розподілений, що охоплює великий простір або багато чого.

    3. Мед. Поширений, що охопив значну ділянку організму або не має чітких меж (про патологічний процес).

  • розлитися

    1. Про рідину: вилитися, витекти з посудини або меж чогось через переповнення, пошкодження тощо.

    2. Розповсюдитися, розтягнутися на великій площі (про водний простір, світло, повітря тощо).

    3. Перен. Про почуття, стан: інтенсивно охопити, наповнити когось, виявитися в повній мірі.

  • розлиття

    1. Власна назва астрономічного об’єкта — великого сузір’я південної півкулі неба, що має латинську назву Eridanus.

    2. Застаріла назва річки По в Італії, що вживалася в українській літературі та географічних описів XIX — початку XX століття.

  • розліг

    1. (діалектне) Місце, де щось розляглося, розкинулося; простір, площа.

    2. (діалектне, переважно в множині: розлоги) Широкі, просторі місця; розлог.

    3. (спеціальне, рідковживане) Відстань між крайніми точками чогось, що розляглося, розкинулося (наприклад, гілок дерева); розмах, ширина.