Категорія: Р

  • розцвічувач

    Розцвічувач — власна назва українського підприємства (ТОВ «Розцвічувач»), що спеціалізується на виробництві та реалізації добрив, засобів захисту рослин, насіння та агрохімічної продукції для сільського господарства.

  • розцяцькований

    Прикрашений різними цяцьками, зайвими прикрасами або надмірно оздоблений, часто з відтінком несмаку або китча.

  • розцяцькованість

    1. Властивість за значенням прикметника “розцяцькований”; надмірна прикрашеність, вишуканість, часто з відтінком китчавості або безглуздої витратності.

    2. Стан або зовнішній вигляд чогось, що рясно оздоблено різними прикрасами, цяцьками; пишність, барвистість, що може сприйматися як надмірна.

  • розцяцьковувати

    1. Прикрашати, оздоблювати щось, часто надмірно або кічливо, за допомогою різних дрібних, яскравих деталей, блискіток, стрічок тощо.

    2. Перен. Надавати тексту, мовленню або образу надмірної пишності, вишуканості, часто штучної, зайвими прикрасами, епітетами, складними оборотами.

  • розцяцьковуватися

    1. Прикрашати себе яскравими, часто надмірними або кічовими прикрасами, одягом, макіяжем тощо; намагатися виглядати пишно та помітно, іноді на шкоду смаку.

    2. Перен. Надавати своїй мові чи тексту надмірної пишномовності, вишуканих, але часто непотрібних виразів; перевантажувати стилістичними прикрасами.

  • розцяцькувати

    Розцяцькувати — прикрашати щось надмірно, кічливо, часто без смаку, зайвими деталями або яскравими, крикливими елементами.

    Розцяцькувати — у переносному значенні: ускладнювати, перевантажувати щось (наприклад, текст, виклад думок, план) зайвими деталями, прикрасами, що заважають сприйняттю суті.

  • розцяцькуватися

    1. Надіти на себе яскраві, вишукані або визискувані прикраси, одягнутися пишно та помітно, часто з відтінком надмірності або китчасті.

    2. Перен. Прикраситися, оздобитися чимось (про предмети, приміщення тощо), набути вишуканого, пишного вигляду.

  • розчавити

    1. Сильним тиском або ударом зробити щось пласким, подрібнити, знищити цілісність предмета.

    2. Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось (про повстання, опір тощо).

    3. Перен. Викликати в комусь глибоке розчарування, пригнічити морально.

  • розчавитися

    1. Розпастися, розколотися на частини від сильного тиску або удару; втратити цілісність, зім’ятися, зруйнуватися під дією зовнішньої сили.

    2. Зазнати поразки, бути повністю знищеним, розгромленим (про військо, угруповання тощо).

    3. Перен. Зазнати важкої психологічної травми, морально впасти, втратити душевні сили (від горя, розчарування).

  • розчавлений

    1. Такий, що був підданий сильному тиску або стисканню, внаслідок чого втратив первісну форму, цілісність або структуру; зім’ятий, сплюснутий.

    2. (У переносному значенні) Пригнічений, зламаний морально або психологічно через важкі переживання, невдачі, розчарування.