drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • романин

    1. Мешканець або уродженець міста Рим, столиці Італії.

    2. Представник давньої римської народності, громадянин Стародавнього Риму.

    3. (У церковному вжитку) Католик, особливо вірянин римо-католицького обряду; римлянин.

  • романишин

    1. Прізвище українського походження, що вказує на нащадка або родича людини на ім’я Роман.

    2. У сучасному вжитку найчастіше асоціюється з українськими художниками-ілюстраторами, подружжям Романишин-Лесів (Андрій Романишин та Роман Лесів), відомими своїми авторськими дитячими книжками-картинками, які отримали міжнародне визнання та численні нагороди.

  • романі

    Романі — власна назва мови, якою розмовляють роми (цигани); належить до індоарійської групи індоєвропейської мовної родини, має численні діалекти.

    Романі — власна назва етнічної групи ромів (циган), що проживає в різних країнах світу; уживається для самоназви народу.

  • романівна

    1. Жіноче по батькові від чоловічого імені Роман, утворене за старою слов’янською моделлю (на кшталт “Володимирівна”, “Ярославівна”).

    2. (Переносно, іст.) Представниця або прихильниця династії Романових, що правила в Російській імперії.

  • романізація

    1. Історико-культурний процес поширення римської (латинської) мови, права, звичаїв та інших елементів цивілізації на територіях, завойованих Стародавнім Римом або потрапили під його вплив.

    2. У лінгвістиці: передача тексту, написаного нелатинським письмом (наприклад, кирилицею, арабською в’яззю, ієрогліфами), за допомогою латинського алфавіту (латиниці); латинізація.

    3. У культурології та мистецтві: запозичення та наслідування римських або загалом романських (латинських) культурних зразків, норм, стилів.

  • романізм

    1. Слово, вираз або граматична конструкція, запозичені з романських мов (насамперед французької, італійської, іспанської) або утворені за їхнім зразком.

    2. Особливість, властива романським мовам, що проникає в іншу мову внаслідок мовних контактів або культурного впливу.

    3. (У ширшому значенні) Явище, поняття або культурна риса, характерні для народів романської мовної групи та їхньої цивілізації.

  • романізований

    1. Про мову, писемність або напис: переданий латинськими літерами замість оригінальної системи письма (наприклад, кириличної, ієрогліфічної).

    2. Про народ, культуру: що набув рис, властивих романським народам або став під їхнім впливом.

    3. Заст. Про людину: що прийняв католицтво (римо-католицьке віросповідання).

  • романізування

    1. Процес запозичення та поширення елементів романської (латинської) культури, мови, звичаїв серед інших народів.

    2. У лінгвістиці: передача написання тексту, зазвичай з мови, що використовує нелатинську писемність (наприклад, кирилицю, арабську в’язь, ієрогліфи), за допомогою латинського алфавіту (латиниці) за певною системою правил; латинізація.

  • романізувати

    1. Перетворювати текст, написаний нелатинським алфавітом (наприклад, кирилицею, арабським письмом, ієрогліфами), на написання латинськими літерами за певною системою транслітерації або транскрипції.

    2. Надавати чомусь рис, властивих романським (романськомовним) народам або їхній культурі; латинізувати.

  • розщебнений

    Розщебнений (від дієслова “розщебнути”) — такий, що був розколотий, розбитий на частини, часто з утворенням тріщин або щілин.

    У переносному значенні — сильно виснажений, знесилений, розбитий (про стан людини).