Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується Стародавнього Риму, його історії, культури, державного устрою або мешканців.
2. Який належить до міста Риму або походить із нього.
3. Який стосується Римської католицької церкви, папства або їх атрибутів.
4. Який має архітектурні, художні чи інші ознаки, характерні для мистецтва Стародавнього Риму або італійського Відродження.
5. У складі стійких виразів та назв: який вказує на історичне, географічне або культурне походження (напр., римське право, римські цифри).
Приклад 1:
Другий Адин чоловік, римський професор і мнемометр, виховав у неї звичку кохатися зненацька і в найнесподіваніших місцях. Особливо сприятливими для цього були закамарки його калябрійських палаців, ніби навмисне спроектовані для подібного ґатунку забав, присмачених медом, пелюстками і цитриновим соком.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
336 37 Римський імператор Август (63 р. до н.е. – 44 p.), часи правління якого вважаються найвищим розквітом добробуту Стародавнього Риму; Тіберієві часи – пора правління Тіберія Клавдія Нерона – римського імператора у 14 -37 pp., що відзначався неймовірною жорстокістю; володіння Пилатові – Пилат був римським намісником Юдеї у період, до якого Біблія відносить життя і смерть Ісуса Христа.
— Тютюнник Григорій, “Вир”