1. Який стосується ростверка — конструкції у вигляді горизонтальної рами або решітки, що розподіляє навантаження від споруди на палі, стовпи або стіни.
2. Який виконаний за принципом ростверка або має його конструктивні особливості.
Категорія: Р
-
ростер
1. (від англ. roaster) Спеціалізована пристрій або кухонна техніка для приготування їжі шляхом обсмажування або запікання, часто з обертовим механізмом для рівномірного приготування (наприклад, курки або м’яса).
2. (від англ. roaster) У кавовій індустрії — обладнання для обсмажування (обжарювання) кавових зерен; також сама кавова компанія або майстерня, що займається обсмажуванням кави.
3. (від англ. roaster, розм.) Потужний, швидкий мотоцикл або автомобіль, призначений для швидкої їзди.
-
ростерит
Ростерит — власна назва мінералу, гідратованого сульфату цинку та міді з хімічною формулою (Zn,Cu)₄SO₄(OH)₆·4H₂O, який утворює блакитні або зеленувато-блакитні кристали; названий на честь американського мінералога Джона Л. Роустера (John L. Roster).
-
рости
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
-
ростина
1. Ботанічний термін, що позначає живий організм, який переважно здійснює фотосинтез, має клітинну стінку з целюлози, нерухомий або обмежено рухливий, і розвивається протягом усього життя (необмежене ростання); одна з основних груп еукаріотних організмів у науковій класифікації (Plantae).
2. У повсякденному вживанні — будь-який представник рослинного світу (дерево, кущ, трава, квітка тощо), що росте на певній території або вирощується людиною.
3. У переносному значенні — про людину, яка інтенсивно розвивається, зростає духовно або фізично (зазвичай у стійких словосполученнях, наприклад, “ростина життя”).
-
ростинка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “рослина” — невелика рослина, молодий пагін.
2. (у спеціальному контексті) Може вживатися як власна назва або термін для позначення конкретного виду, сорту рослини або ботанічного об’єкта (наприклад, у назвах “Ростинка альпійська”).
-
ростинний
1. Властивий ростинам, що стосується ростин; рослинний.
2. Зроблений з ростин, отриманий із ростин; рослинного походження.
-
ростислав
1. Чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “ріст-” (зростати, збільшуватися) та “-слав” (слава), що означає “той, чия слава зростає”.
2. Історична постать: ім’я кількох князів Київської Русі, зокрема Ростислава Мстиславича (XII ст.), князя смоленського та київського.
3. Топонім: назва низки населених пунктів на території України, Росії та інших слов’янських країн.
-
ростислава
1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від чоловічого імені Ростислав; означає “та, чия слава зростає”.
2. Історична особа: княгиня Ростислава (XII ст.) — дочка київського князя Ростислава Мстиславича, дружина польського князя Болеслава IV Кучерявого.